Перший тиждень Великого посту з 7 по 13 березня 2024 року.
Тиждень Урочистість Православ’я 13 березня 2024 року.
Другий тиждень Великого посту з 14 по 20 березня 2024 року.
Тиждень Святителя Григорія Палами 20 березня 2024 року.
Третій тиждень Великого посту з 21 по 27 березня 2024 року.
Хрестопоклонний тиждень 27 березня 2024 року.
Четвертий тиждень Великого посту з 28 березня по 3 квітня 2024 року.
Тиждень святого Іоанна Ліствичника 3 квітня 2024 року.
П’ятий тиждень Великого посту з 4 по 10 квітня 2024 року.
Тиждень преподобної Марії Єгипетської 10 квітня 2024 року.
Шостий тиждень Великого посту з 11 по 17 квітня 2024 року.
Тиждень Ваій, Вхід Господній до Єрусалиму 17 квітня 2024 року.
Пристрасний тиждень з 18 по 24 квітня 2024 року.
Наприклад, перший, початковий підготовчий тиждень, що має назву «Митар і фарисей» – це «суцільний тиждень», тому що тут немає посту та обмежень у харчуванні. Але віруючі вже налаштовувалися на Божественне і відвідували Літургію, де читалося Євангеліє «Про митаря та фарисея» (Лк. 18, 10-14). Стоячи на колінах, багато хто плакав, перебуваючи в каятті та осяяному духовним світлом, чуючи «Покаяння відчини мені двері…»
Другий тиждень напередодні Великого посту присвячений «блудному синові», піснеспіви якої також змушують задуматися про свої гріхи.
Третій тиждень і є Масляна, але називається вона м’ясопустною, або сирною (сиропустою). Це останній час перед Великим постом, коли можна їсти яйця і молоко. Пекти млинці, веселитися, водити хороводи – все це в традиціях нашого народу. А в останню неділю Масляної в Церкві читається фрагмент Євангелія «Тиждень про Страшний суд». Таким чином, православні готувалися до Великого посту.
Також читайте: календар харчування Великого посту 2024
Отже, Великий піст настає. Перший тиждень відрізняється особливою суворістю, а церковні богослужіння у ці дні особливо тривалі. Вони спонукають православних задуматися про швидкоплинність життя, про марність прагнення слави і розкоші і необхідність духовного очищення. Починається тиждень від дня Еклезіаста, і всі наступні дні цієї сьомиці стверджують урочистість Православ’я. Спеціальний чин, який так і названий, зраджує анафемі ворогів Церкви і прославляє тих, хто її захищає.
Другий день першої Сьомиці має на меті донести до віруючих, що всі вони схильні до плотських пристрастей, одержимі гординею і прагненням до переваги. Усвідомлення цього та чесний погляд на свої недоліки – вже велика справа, тому все не так безнадійно, і про це Церква говорить у третій день, який називається «Блага Вістка». Ця Блага Вість – народження Христа, який прийшов для нашого загального зцілення та спасіння. Тільки Він допоможе православним вийти з мороку до чистого Світла.
У богослужіннях четвертого дня простежується та сама думка: Хрест і Кров Спасителя допоможуть знайти правильний шлях. За це треба Господу дякувати, що й робиться п’ятого дня. В очікуванні Великого Гостя треба звільнити своє приміщення від бруду, мотлоху і пилу. У такій алегоричній формі шостий день («Перевірка совісті») готує віруючого до зустрічі з Господом, перед якою треба очистити душу: перевірити, чи дотримуються Десять Заповідей, як виконується Нагірна проповідь тощо.
Останній день першої сьомиці називається «Причастя», віруючі дають обітницю Богу жити за Його вказівками і дякують за життя, здоров’я, підносять хвалу Його милосердю.
У другий тиждень Великого посту віруючі віддають данину пам’яті Григорія Палами, святителя та викривача єресі. Цей святий, що жив у 14 столітті, навчав, що за невпинні моління та дотримання постів Христос милує своїх дітей і осяює їх Божественним Світлом. Цього тижня віруючі дають обітницю якнайменше вести порожніх розмов, а краще взагалі мовчати хоча б один день.
На третьому тижні («Хрестопоклонного») прославляється Хрест Господній, який виноситься на середину храму. Він нагадує православним про мученицьку смерть Христа і зміцнює їх у прагненні продовжувати пост. Наступна за Хрестопоклонною седмиця носить ту саму назву, а ще її іменну Середньокресну, оскільки саме в середу цього тижня знаходиться середина посту.
Четвертий за рахунком тиждень Чотидесятниці присвячений преподобному Іоанну Ліствичнику, який є автором «Лествиці». Піднімаючись вгору сходами духовної досконалості, будь-кому боговіруючому треба йти вперед і не озиратися на минулі гріхи. Втім, усвідомлення їх корисне у плані виправлення та прилучення до Божественного. При цьому недоречне вихваляння власних заслуг: мовляв, я ось і причастився, і молюся постійно і відвідую храм щодня і вистоюю всі Літургії. Бог аж ніяк не заохочує таке самовхвалення і цілком може скинути «самозванця» до найнижчого сходу. Знайомство з «Лествицею» передбачає, по-перше, порятунок від гріховної нечистоти, ліквідацію пороків і пристрастей, які є у слабкій людині; ну а по-друге, у цей період може відбутися відображення в людині образу Божого.
Середа п’ятої сьомиці – це читання покаянного канону Андрія Критського та всеношне чування з читанням Великого житія Марії Єгипетської, яка є прикладом покаяння. Віруючі, які беруть участь у Богослужінні, із захопленням слухають посвячені цим святим співи. А в суботу цієї ж сьомиці всі православні під проводом Церкви співають церковний гімн, який прославляє Пресвяту Богородицю. Вони дякують їй за те, що Вона допомогла позбутися простим смертним від гріхів.
Субота перед святом Входу Господнього до Єрусалиму називається Лазаревою. Господь підійшов до опочивальні покійного Лазаря, і, зазнавши неприємного запаху, все ж таки зробив так, що Святий Лазар воскрес. Чудо з чудес довело, що Господь, і тільки Він може воскресити мертвого. Однак такий добрий вчинок був засуджений деякими супротивниками Церкви. Тим не менш, у суботу п’ятої Сьомиці православні вшановують подвиг Христа, що воскресив Лазаря.
Вербна неділя («квітоносний тиждень») знаменна тим, що саме цього дня Господь увійшов до Єрусалиму. Сама рання весна… і саме верби починає насамперед інших рослин давати нирки. Багатьом представникам старшого та середнього покоління, напевно, запам’яталися жартівливі удари бабусь по «п’ятій точці» зі словами: «Верба хльост, бий до сліз». Вважалося, що з цими ударами з дитини виходять усі недуги та «докоси, і призори». Ну а в Православній Церкві було прийнято вважати ці дні тижнем «ваій». Віруючі, тримаючи в руках гілки верби та запалені свічки, прославляли Господа як переможця над силами пекла та темряви.
І ось настає Страсна Седмиця, яка значуща не менше, ніж перша. Віруючі майже всі дні проводять у Храмі, слухаючи Євангеліє Страстей Христових та інші піснеспіви, що розповідають про муки Христа. Сльози, каяття, обіцянки виправитися, вихваляння Бога – все це проливає бальзам на душі православних.
Всі дні Страсної Седмиці називаються Великими, кожен має свою назву і кожен має особливий сенс, а всі вони готують до Великодня. Так, у Великий Понеділок Церква згадує безплідну смоковницю, яка свого часу не дала Христу їжі, а у вівторок – про десять дів. Ці спогади закликають парафіян співчувати Господу і слухати Його заповіді. У цей день храм прославляє дружину, яка хоч і відзначилася гріховною поведінкою, але визнала свої помилки і віддала Христу все, що мала. У цей день ганьбиться прагнення до грошей і плотських насолод. Зрада Юди також засуджується і віддається анафемі.
Особливо в Страсній Сьомиці виділяється Великий Четвер (Четверток). Чистий духом і нічого крамольного не підозрюваний Христос, який довіряв своїм учням, переламав хліб зі словами «Прийміть, їдьте: це тіло моє». Чим це закінчилося, всі віруючі знають, і відтоді шанують Великий Четвер як чистий. Прийнято купатися на зорі або хоча б омивати тіло проточною водою, ретельно прибирати житло, але сенс Великого Четверга не тільки в цьому. Потрібно причаститися і покаятися на сповіді, тобто очистити як тіло, а й душу. У храмі читається «Наслідування святих і рятівних пристрастей Господа нашого Ісуса Христа», а також вилучення з відповідних розділів євангелії.
І у Великий четвер, і в Страсну п’ятницю (П’яток) Церква згадує муки Христа, і Божественна Літургія триває до ночі. Наприкінці тижня виносять Плащаницю і цей процес супроводжується каноном, який мало кого залишить байдужим. Плащаниця знаходиться в Церкві три дні, і кожен віруючий, стоячи часом у довгій черзі, прикладається до неї. Цей ритуал уособлює триденне лежання Христа у труні.
У Велику суботу православні, беручи участь у Богослужінні, радіють і сумують, сміються та плачуть напередодні великого свята Великодня. Читаються тексти з Писань, які налаштовують парафіян на зворушливий лад. І якщо раніше священнослужителі та парафіяни одягалися в скромні темні одяги, то зараз вони постають перед Господом у світлих святкових рясах. Ну а після Літургії прийнято святити паски, сало, сіль, фарбовані яйця.
А потім починається урочисте та головне свято православних – Великдень (24 квітня 2024 року), символ вічного та незламного Життя, яке непідвладне смерті. І Великий піст – шлях до спасіння для тих, хто живе за Божими заповідями.
Шістдесят дев'ятий Сон Пресвятої БогородиціЦя молитва врятує та вбереже від загибелі на війні."Спочивала Марія Матінка Пресвята Богородиця у святому...
Двадцятий Сон Пресвятої БогородиціЧитайте цю молитву щодня тричі з усією вірою для захисту від будь-яких небезпек.«Стану я, благословляючись, перехрестясь....
Змова для тяжкохворої людиниЗа допомогою цього магічного ритуалу можна вилікувати тяжкохворого і навіть зняти смертельне псування. Застосовувати цей...
