Змову від чоловічого безсилля читають на воду в місяць у чоловічий день, тобто понеділок, вівторок і четвер, і дають випити воду залпом. Змова від імпотенції така:
«Встану я, раб Божий, благословляючись,
І піду з дому, перехрестившись,
У чисте поле, під червоне сонце,
Під світлий місяць, під часті зірки.
Піду повз цвинтар,
Де Болотові кістки у могилі лежать.
І як ті кістки не гнуться і не ламаються,
Так би й у мене, раба Божого,
Не гнулась жила станова На віки віків. Амінь.
Не гнулась, не згиналася,
Не падала і не ламалася
Проти жіночого тіла
На віки вічні. Амінь.
Ходив у поле бик-третяк, трирічок,
Наламав він рогами з дерев гілок.
І як ріг його не ламається, не гнеться,
Ніяким деревам і сучкам не піддається,
Так би і жила моя станова не гнулась,
Не ламалася,
Перед жіночим порожнім місцем не згиналася.
Відтепер і до віку.
Амінь».