Першого четверга після Великодня можна відчитати будь-яку хворобу. Для цього знахарка має сказати хворому, щоб він заглянув у глечик зі святою водою так, щоб упіймати оком своє відображення. Глек передається з рук хворої людини знахарці, і вона, ставши на коліна, читає над водою:
«Чий лик у воді відбився,
Того б лихомон утихомирився.
Іди, хворі, на Мар’ю Продовик,
З нею заручайся,
А з (такимось) не знайся.
Амінь. Амінь.
Амінь».
Вилити воду під дерево.
Якщо на людину напустити «сонну» псування, то вона постійно хотітиме спати. Перебуваючи у сонному стані, людина не живе, а існує. Він закидає всі свої справи, перестає спілкуватися з людьми, і в нього завжди одна й та сама думка — ніби поспати. Така людина нервує, якщо до неї пристають із запитаннями чи з проханням щось зробити, адже робити їй нічого не хочеться, їй хочеться спати. Поступово людина набирає вагу, це пов’язано з тим, що вона перестає рухатися і позбавлена постійного сну активного життя. Навіть коли він дивиться цікавий фільм, очі його злипаються, і він починає спати. Йому затишно в його сонному світі, а тим часом життя минає.
Цим способом можна зняти сонне псування і повернути людину до життя. Читають цю змову сім днів і сім ночей, тобто один раз читають вдень, а вдруге опівночі. Читають так:
«Встану, благословляючись, вийду, перехрестясь,
Відчиню двері з правої руки,
Ступлю додолу з лівої ноги.
Несіть мене мої ноги потрібною дорогою
Туди, де багаття горять,
Де навколо багать дубові лави стоять,
А на тих дубових лавах дві старі сидять.
Одна стара спить, інша дивиться.
Я до лав підійду, навколо старих обійду,
Вклонюся і скажу:
— Геть ви, бабусі, вставайте,
Піднімайте очі на мене,
Те, що говорю, повторюйте:
«А прокинься ти, у раба Божого
(такого-то) душа,
Досить тобі спати, спати, ходити не поспішаючи.
Ходи, як жваво струмки навесні біжать, розливаються,
Як кров гаряча по жилах розбігається.
Будь ти швидкий і жвавий, як струмок,
Щоб не знала дрімоти твоїх ясних очей.
Закривай свої очі лише у темні ночі,
Вдень ясним соколом літай,
У темну нічку свої очі закривай.
А хто посіяв на тебе лінь-дрімоту,
На того я дрісноту наведу.
Нема чого тобі в теремі сидіти,
Виходь ти на світ Божий дивитися.
Кудрі русяві свої розчеші,
Серед народу баска чепуруном ходи, гуляй,
У темну нічку зрозумілі очко закривай.
Не будь як кволий куреня,
Будь швидкий, як сокіл, як орлятко.
Будь ти швидкий і жвавий, як струмок,
Не замати дрімоті твоїх очей».
Моїм словам небо та земля,
Ні живота, ні мертвого перебити не можна.
Ключ, замок, мова.
Амінь. Амінь. Амінь».
Змову від чоловічого безсилля читають на воду в місяць у чоловічий день, тобто понеділок, вівторок і четвер, і дають випити воду залпом. Змова від імпотенції така:
«Встану я, раб Божий, благословляючись,
І піду з дому, перехрестившись,
У чисте поле, під червоне сонце,
Під світлий місяць, під часті зірки.
Піду повз цвинтар,
Де Болотові кістки у могилі лежать.
І як ті кістки не гнуться і не ламаються,
Так би й у мене, раба Божого,
Не гнулась жила станова На віки віків. Амінь.
Не гнулась, не згиналася,
Не падала і не ламалася
Проти жіночого тіла
На віки вічні. Амінь.
Ходив у поле бик-третяк, трирічок,
Наламав він рогами з дерев гілок.
І як ріг його не ламається, не гнеться,
Ніяким деревам і сучкам не піддається,
Так би і жила моя станова не гнулась,
Не ламалася,
Перед жіночим порожнім місцем не згиналася.
Відтепер і до віку.
Амінь».
Прокляття сказане навіть звичайною людиною у певний час може мати згубні наслідки для того, кого прокляли. Життя у проклятої людини може піти на перекіс — хвороби, нещастя можуть переслідувати його постійно.
Ось один із способів зняти з себе прокляття. Наприкінці дня Івана Купали запалюють три свічки біля ікони Спасителя і спочатку читають молитву, а потім змову на знищення прокляття.
«Вірую в єдиного Господа Бога Отця, Утримувача, Творця неба і землі видимої і невидимої. Господь мій, Ісус Христос, Царю Небесний, заборони вселукавому дияволу в прокляття душу рабові Божому (ім’я) одягати, заборони вселукавому дияволу душу її в пекло. Святий єдиносущної Трійці, нехай переможе згубні його сили, бо Ти, Господь, Приснодівою Матір’ю Марією дано нам на наше спасіння від диявола. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь».
Після слова «амінь» покладіть у воду три вуглинки із банної печі, заготовлені вами заздалегідь. Дивіться у воду і продовжуйте читати:
«Нравом лагідним причасник і апостолом намісник святий Іоанн, заради слова істинний постраждалий і Господом покликавши, моли Христа Бога позбавити мене від усякого зла вол-ховання, від ворожого прокляття, шкоди, підступів і зол. Молі, святий Іоанн, Господа Бога очистити рабу Божому (ім’я) від будь-якого злого чарування, від видимих і прихованих злих дій, з цієї години, хвилини і на весь вік. В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Воду вилийте під жіноче дерево і йдіть.
Перед світанком тричі поклоніться іконі і тричі перехрестіть хворого його ж хрестом, а потім кажіть:
«Я говорю — Бог допомагає,
Я молюся, а Господь зцілює.
Ніч і день борись, раба Божа (ім’я) кріпись.
Іди, хворі, на болотяну брилю,
Не (такусь), а п’явку болячкою обсип.
Хто всі зірки на небі порахувати зможе,
Та тільки змова моя переможе.
Ключ, замок, мова.
Амінь. Амінь.
Амінь».
* * *
Ще один хороший спосіб заговорити алергію:
Візьміть сулію зі святою водою і наговоріть у молодик заклинання від алергії:
«Вода-водиця! Дай мені, рабе Божій (ім’я), тобою напитися! Та не просто, а інакше! Візьми, водице, злу хворобу мою навіки! Нині і повсякчас і на віки віків! Амінь!»
Воду пийте по ковтку 3 десь у день. Коли вона закінчиться, заговоріть нову порцію.
У чорних чаклунів і магів існує таке псування, після якого починає ненавидіти всіх близьких та рідних. Зняти її можна у непарний день, після заходу сонця. Для цього заведіть хвору по коліно у морську воду, встаньте у неї за спиною і читайте вголос, на весь голос, злегка оббризкуючи її водою. Коли прочитаєте три рази, витріть її новим рушником та залиште його на березі. Читають так:
Цар морський, цар водяний!
Обури ти морську глибину.
Розбуди ти водяний бік.
Там, на морському дні, мертві кістки лежать,
Їм від сонця не спекотно, від холоду вони не тремтять.
Вода важка їх обмиває,
Зибучий пісок засинає,
Усі печалі, турботи змиває,
Ані радості, ані злості вони не знають.
Так би і раба (така-то) ніякої злості не знала,
Сум і горе її не з’їдало б.
Не з’їдалася б вона на людей,
Не кидалася б на своїх дітей,
Ні на дідуся, ні на бабусю,
Ні на татко, ні на матінку,
Ні на тітоньок, ні на дядечків,
Ні на свата і ні на сватушек,
Ні на сестер, ні на братів,
Ні на зятів, ні на свекрух,
Ні на подружок, ні на друзів,
Ні на жебраків, ні на князів,
Ні на чернець, ні на ченців,
Ні на грішних, ні на святих,
Не було б зла на людей жодних.
Ти піди, зло, на глибоке дно,
Там на тебе чекають, чекають давно.
Хвиля хвилею обернись,
зло у воді розчинись.
На сьогодні, на повсякчас, на всі часи.
Зникли зло назавжди.
В ім’я Отця і Сина та Святого Духа.
Амінь».
При струсі мозку потрібно пити відвар із квіток бузини, квіток першоцвіту та м’яти перцевої. Випивають по склянці вранці та на ніч. також добре допомагає така змова.
Садять хворого обличчям на схід і трясуть його головою решетом, при цьому треба говорити:
«В ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь.
У чорному лісі чорний дуб,
У чорному дубі дупло,
У дуплі стоїть молоко,
Молоко вартує цар верховський,
До нього прийшов кіт заморський.
Як цьому чорному коту
Чари слів моїх не спити,
У царя верхівського молока не ласувати,
Так і у раба (ім’я) болі в голові не бувати.
Кіт чорний, молоко біло,
Щоб у (такого-то) в голові не шуміло,
Чи не мозжило і не боліло.
Ключ моїх слів, замок моїм справам.
В ім’я Отця і Сина та Святого Духа.
Нині, повсякчас, на віки віків.
Амінь».
Будь-яка, навіть не обізнана в магії людина відчує пристріт: зазвичай це втрата здорового сну, поганий апетит, позіхання, болі у всьому тілі, незрозуміле бажання плакати без видимої причини, у багатьох небажання жити, втрата інтересу і туга.
Щоб зняти око самостійно, не звертаючись до знахарок, візьміть дві церковні воскові свічки, причому купуючи їх, не можна брати з покупки здачу. Одну свічку спалить вдень, іншу вночі, тому що ви не можете знати, в який час вас зіпсували. Обидві свічки повинні повністю прогоріти, без залишку. Запалюючи свічку, прочитайте змову:
«Ангел мій хранитель, Ангел мій рятівник,
Помолися за мене, про Божого раба,
Стій за моїм плічком вранці вдень і ввечері.
І як свічка ця тане,
То нехай всяке зло пропадає.
Піч, порчи, піди з мене геть.
В ім’я Отця і Сина та Святого Духа.
Нині, повсякчас, на віки віків.
Амінь».
Вичитують напади на спадаючий Місяць. Хворого садять обличчям на схід. Змочують йому тім’ячко та віскі водою, а решту води дають випити. Відразу після цього читають змову від нападів:
«Господи, допоможи, Господи, благослови!
Мати Христова, встань з Престолу,
Допоможи і допоможи (такого-то) зціли.
Я тебе, хворобу, з (такогось) викликаю
І недільною молитвою тебе заклинаю.
Ім’я твоє Богородиця знає,
І Вона сама тебе викликає.
Виходь, хвороба, з хрещеного тіла
Від мого відрахування,
від Божої справи.
Шукай собі місце, нове тіло.
Влізь, хвороба, в лісову гадюку,
Іди і сіли в околену суку.
Дохла собака на тебе чекає, чекає,
Моє слово тут тобі забороняє бути.
Знаю я три святі листи,
Зійди, хворі, з цього місця.
Вичитую, вимовляю,
Здоров’ям обдаровую.
Ключ, замок, мова.
Амінь. Амінь. Амінь».
У дітей псування буває з різних причин, наприклад, жінка народжує від одруженої людини і її дружина сприймає цю дитину як загрозу для свого подальшого сімейного життя, тобто вона небезпідставно боїться, що її чоловік через цю дитину залишить її і піде до неї суперниці, до матері свого немовляти. Відчай штовхає її на смертний гріх, і заради порятунку сім’ї та коханого нею чоловіка вона робить псування цій дитині, бажаючи всім серцем їй загибелі чи серйозної хвороби. Іноді псування роблять самій суперниці, ну а псування з матері завжди сходить на дитину. Загалом, причин зробити дітям псування дуже багато, для нас же головне навчитися знімати це псування, а потім поставити від псування оберіг.
Для того щоб прибрати псування, потрібно дочекатися спадного місяця. Якщо псування знімають із хлопчика, то день для зняття псування має бути умовно званий чоловічим, тобто понеділок, вівторок чи четвер. Для лікування дівчинки придатні лише жіночі дні – середа та п’ятниця. Субота теж жіночого роду, але слід запам’ятати раз і назавжди, що у суботу та неділю змов не читають, так само як і у дні постів та у великі свята.
Спочатку читається молитва «Отче наш», а потім читають змову, дивлячись на малюка:
«На море-на океані, на острові Буяні,
Лежить камінь сорока сажень,
А на тому камені сидить зла дівчина,
Чи не дівка червона, не стариця, не вдовиця.
Вона зубами, губами траву суху жує,
Немовляті (такомусь) у здоров’ї жити не дає.
Божа Матір зі святим хрестом
До нього підступись,
За його невинну душу Господу помолися.
Ідіть ви, всі болі, всі хворі, на темні ліси,
Ідіть ви, всі псування,
Усі наділи, на буйні вітри,
І будьте ви, слова мої, сильні,
І будьте ви, діла мої, швидкі.
Губи, зуби, ключ, замок, язик.
Амінь. Амінь. Амінь».
Follow Us
