Міфологія пекла складна. Існує безліч версій ієрархії чортів, демонів і бісів, але головним незмінно вважається він. На нього звалюють відповідальність за підбурювання людей до гріха, і саме йому честь бути верховним злим духом. Зазвичай диявола називають Сатаною, Люцифером, Вельзевулом. Що являють собою ці сутності?
Класифікацією представників іншого світу цікавилися давно. Ще VI столітті було розроблено своєрідне розподіл, що відводило своє місце кожному ангелу, демону, духу, межі і елементалю. Знайшовся «притулок» у цих описах і вищезгаданим персонажам.
Хто такий Люцифер
Люцифер за своєю суттю – це архангел, який не поступається могутністю Богові. Колись Люцифер прийшов на допомогу людям, за що був покараний, вигнаний з небес і також перетворений на змія. Інші образи сутності – дитина або ж прекрасний зеленоокий юнак з довгим волоссям, що злегка кучерявує. Його часто порівнюють із давньогрецьким Прометеєм, який потай від олімпійців приніс на землю вогонь і потім довгі роки був прикутий до скелі. Але роль Люцифера важливіша, адже він дав людям знання, а значить, право вибору та можливість не послухатися божественної волі.
З погляду канонічної церкви, подібний вчинок – безперечне зло. Ось і став Люцифер підбурювачем та спокусником, який збиває добрих людей із справжнього шляху. Люцифер, як і Бог, теж творець, але у його владі не космічні матерії, а земний світ. Він повів за собою вниз безліч ангелів, які природним чином у людській свідомості стали демонами. Хоча влада Люцифера над силами зла безсумнівна, вона абсолютна. Він має безліч заступників, серед яких – Астарот і Мефістофель.
Гріх Люцифера – гординя.
Хто такий Сатана
Під ім’ям Сатани, або лукавого, ховається князь людського світу. Він несе обман і є одним з головних ворогів Бога. Сатана легко змінює вигляд, приймаючи будь-які образи. Лукавого нерідко уособлюють із Люцифером. Але якщо останній – це “світлоносний”, “денниця”, колись улюблений ангел Бога, то Сатана – “наклепник”, “змовник”, “ворог”.
Існує думка, що Люцифер після падіння переродився на нижчу за статусом і свідомістю сутність. За класифікацією Псевдо-Діонісія Ареопагіта Сатана – підлеглий; його володар – Люцифер. Хоча у самого лукавого під керівництвом знаходиться цілий сонм чортів, які вважаються обслуговуючим персоналом пекла. Можна зробити висновок про приземлену функцію Сатани, який виступає якимсь «завгоспом» у світі зла. Не в його владі творити, натомість він цілком справляється із завданням підтримання заданого порядку. До речі, саме з Сатаною колись доведеться битися Михайлу-архістратигу в головній битві проти зла. За біблійною версією лукавий буде повалений, що покладе край всьому недоброму у світі.
Гріх Сатани – гнів.
Схожі новини:
Хто такий Вельзевул
Вельзевул керує світом комах і потрапив у пекло не з християнського неба, як Люцифер, а перекочував із вірувань Близького Сходу. Ім’я сутності зазвичай перекладається як «володар мух». Зображується Вельзевул великою потворною комахою; потворним цапом, телям або коровою; крилатою жінкою. Демон здатний скидати можновладців, наводячи з їхньої землі іноземних тиранів. Він збуджує добрих людей, особливо священиків і віруючих, до беззаконня, руйнації, заздрощів, вбивств, содомії.
Слід зазначити, що кінцева мета Вельзевула – знищити світ. Демона часто ототожнюють із Сатаною, хоча більшість авторів називають його першим помічником лукавого. За іншою поширеною версією – Вельзевул служить безпосередньо Люциферу. Корону християнського Князя Темряви на «володаря мух» хоч і намагаються надіти, але досить рідко: за класичними версіями сутність грає роль могутнього «помічника».
Ім’ям Вельзевула, поруч із Сатаною і Люцифером, чорні маги закликають нижчих демонів, цим підкреслюючи як його важливість, а й окреме буття. Іноді Вельзевула зображують своєрідним «кухарем» на пекельному бенкеті: він підсмажує душу грішника і відправляє «ласощі» до столу свого пана.
Гріх Вельзевула – обжерливість.
Демонів поєднує одне – служіння злу. Кожна сутність на шляху свого літературного розвитку обросла безліччю домислів, починаючи від зовнішнього вигляду та закінчуючи становищем «у суспільстві». Люцифер, Сатана і Вельзевул – різні особистості, але разом вони представляють збірний образ диявола як джерела всього поганого у світі.
©
