Господь закликає прощати, любити, не пам’ятати зла. А як це зробити? Можна не мстити, можна робити добро кривдникові. Але як відчути любов і жалість до людини, яка зробила тобі боляче?
Дійсно, дуже важко полюбити людину, яка завдала тобі болю; навіть неможливо своїми людськими силами. Але згадаймо слова апостола Павла: «любов Божа вилилася в наші серця Духом Святим…» (Рим. 5: 5). Любов — дар Божий, і питання в тому, як підготувати своє серце до прийняття цього дару, щоб нелицемірно обійнятися і поцілуватися зі своїм кривдником у неділю прощену.
Насамперед, треба пам’ятати, що всі ми постанемо перед Судом Божим. Церква спеціально нагадує нам про це перед Великим постом — перед прощеною неділею йде Тиждень про Страшний суд. Якщо ми мужньо і чесно представимо себе перед Судом Божим, то порівняно з нашими гріхами будь-які образи здадуться зовсім незначними, як би неіснуючими. Коли ми це зрозуміємо, нам буде набагато легше від щирого серця пробачити. Але цього мало. Мало просто не тримати зла — Христос закликає саме полюбити людину, яка завдала образу. Найдієвіший спосіб — добрі справи для цієї людини та молитва за неї.
Наведу дуже наочну аналогію. Навіть ті, хто не водить машину, знають, що спочатку заводиться двигун, включається передача, а потім починають крутитися колеса. Але іноді (наприклад, у сильний мороз) машина не заводиться. Тоді ми просимо людей підштовхнути машину чи намагаємося завести її за допомогою троса. В обох випадках відбувається навпаки — колеса, що крутяться, заводять двигун. Так і до кривдників — молитва і добрі справи можуть «завести» серце. За нашу молитовну працю, яка свідчить про бажання і готовність прийняти дар любові. Господь неодмінно допоможе нам полюбити цю людину. Навіть якщо в серці холодно та порожньо, треба молитися. В одного стародавнього святого я читав, що молитва, яка чиниться з примусом з холодного серця, особливо цінна для Господа.
Преподобний Силуан Афонський говорив. що любов до ворогів – критерій Христової любові: любить людина ворогів – вона вже справжній християнин, не любить – ще ні. Справді, зусиллям волі такої любові не знайти. Вона є даром Святого Духа. Але зусиллям волі можна пробачити людині хоча б зовні, і це вже перемога. Багато християн знають, як приходить прощення і любов у серці після молитви за людину. Ця величезна радість літургійно втілена у вечірні Прощеної неділі. Приходьте в храм і моліться: «Господи, спаси цю людину!» І ви цю радість відчуєте, чого вам щиро бажаю.
