Якщо це трапляється з вами занадто часто, проаналізуйте, де саме виникає біль і що передує. А ми допоможемо…
Пора перепочити. Якщо в другій половині дня в голові з’являється неприємне відчуття, що розпирає, при цьому біль рідко досягає середньої інтенсивності (частіше легка) і здавлює голову за типом обруча або каски, то, швидше за все, це головний біль напруги. Найчастіше її викликає стрес чи статична поза. Якщо біль не надто сильний, спробуй обійтися без знеболювальних: зроби масаж шийно-комірцевої зони, вийди на свіже повітря і прогуляйся.
Не терпи біль. Сильний пульсуючий біль в одній половині голови (правої або лівої), що посилюється під час руху, – так зазвичай проявляється мігрень. Щоб зменшити реакцію на зовнішні подразники, приляг у тиші в темній кімнаті та прийми знеболювальне. Якщо ти часто страждаєш від мігрені, звернися до цефалголога (фахівця з головного болю). Він підбере спеціальні препарати для усунення нападів – триптани.
З’явилося та пройшло. Раптом у тебе перед очима з’явилася біла або райдужна пляма, що світиться, або зигзагоподібна лінія, різко виникло відчуття розмитості, нечіткості зору. Через деякий час ці зорові ефекти повністю пройшли, залишивши після себе сильний біль голови. Це зорова аура мігрені. Сама по собі вона безпечна і не впливає на зір. А ось мігрень потрібно лікувати, краще комплексно.
Виключити синусит. Якщо головний біль локалізується в області чола, перенісся і гайморових пазух (по краях носа), посилюються при нахилах і при цьому ти нещодавно перенесла ГРЗ або ГРВІ, то, можливо, це так звані вторинні головні болі, пов’язані з синуситом. У цьому випадку варто звернутися до лору, який порекомендує КТ або МРТ носових пазух, щоб уникнути синуситу. Або зверніться до фахівця з головного болю.
Руками не чіпати. Гостра, що прострілює біль тривалістю кілька секунд (як удар струмом) в області чола, щоки, нижньої щелепи і навіть ясен, що провокується легким дотиком до шкіри обличчя, чищенням зубів, розмовою або навіть вітром. Так проявляється невралгія трійчастого нерва. У разі виникнення таких болісних болів необхідна консультація фахівця – невролога чи цефалголога. Прийом звичайних знеболюючих, на жаль, або взагалі не допоможе, або лише трохи знизить інтенсивність болю. Але проблему не вирішить.
Обчисли провокаторів. Іноді навіть невеликий ковток червоного вина може призвести до сильного головного болю з відчуттям дискомфорту від яскравого світла та гучних звуків. Це знову-таки ознака мігрені. Серед інших поширених провокаторів (тригерів) – сир та шоколад. Спровокувати напад може і голод (до речі, він здатний викликати головний біль напруги). Якщо ти страждаєш на мігрень, дуже важливо відслідковувати і розуміти причини виникнення нападів. У цьому випадку буде корисно вести щоденник і відзначати у ньому, коли саме були напади та які фактори могли їх спричинити. Не захоплюйся знеболюючими! Частий прийом цих препаратів (10 днів на місяць і більше) загрожує посиленням головного болю.
Менструальний мігрень. Якщо за 1-2 дні до початку менструації у тебе починає хворіти не лише низ живота, а й голова, то, швидше за все, це саме вона. Справа в тому, що напади мігрені часто залежать від рівня жіночих статевих гормонів – естрогену та прогестерону. Тому дебют (перший напад) мігрені трапляється у дівчаток якраз разом із початком менструацій. А надалі різке падіння рівня жіночих статевих гормонів наприкінці менструального циклу призводить до головних болів. Цікаво, що у 60-80% жінок напади мігрені проходять на час вагітності та лактації та у багатьох закінчуються одночасно з початком менопаузи.
Думка фахівця. Найчастіше найпростіше рішення при головному болю – прийняти знеболювальне (краще просте, не комбіноване і обов’язково без кодеїну!). Але є ситуації, які потребують консультації спеціаліста. Отже, звернися до лікаря, якщо: голова почала хворіти частіше, ніж раніше; біль супроводжується підвищенням температури; напади затягуються кілька днів; ти ніяк не можеш підібрати препарат, який швидко знімав біль; ти приймаєш багато знеболювальних (10 і більше днів на місяць); головний біль супроводжується слабкістю в руці або нозі, двоїнням в очах, нестійкістю при ходьбі або порушенням мови.