Неважливо, чому в сім’ї не було тата. Коли у мами з’являється новий чоловік, йому доведеться вибудовувати стосунки з дитиною. Чим може допомогти мама у цій непростій справі?
Ситуації бувають різні. Ідеально, коли дитина і ваш чоловік порозумілися, розуміють один одного і прийняли установки батько-дитина. Але подібних випадків не так багато, та й у цих відносинах не все відбувається абсолютно гладко.
Відразу прийміть установку: дитина сама вибудовувати стосунки не буде. Це турбота його мами та нового члена сім’ї – назвемо його умовно «новий тато». Чому умовно? Тому що батько не буває новим чи старим. Психологи рекомендують не використовувати це формулювання, особливо в розмові з дітьми або при дітях. Якщо вам не терпиться назвати нового чоловіка «татом», краще використовувати словосполучення «другий тато». Так коректніше.
Олена вийшла заміж, коли Жені було 5 років. Хлопчик добре знав рідного батька, бачився з ним, але активної участі у його житті той не брав. Вітчим купував дитині необхідне, але на цьому його роль у житті Жені закінчувалася. Всім іншим займалася Олена. Здавалося, що вітчим і пасинок – лише сусіди. Женя закінчив інститут і відразу ж відокремився від батьків. Він не засуджує ні матір, ні вітчима, але в розмовах про сім’ю завжди наголошує: «Батька в мене не було».
Подібні стосунки в сім’ї, де росте пасинок чи падчерка, не рідкість. Новоспечений чоловік-тато самоусувається від виховання та участі у житті дитини. Чому? По-перше, чоловік може просто не знати, як спілкуватися з дитиною – не всі від природи педагоги та психологи. Гірше, якщо він емоційно бідний. У такому разі він у принципі не зможе бути другом вашій дитині. Так чи інакше, але мамі доведеться брати на себе завдання «подружити дітей». Починати треба, звичайно, зі старшої «дитини» – з чоловіка. Візьміть за правило радитися з ним з приводу дитини. Найчастіше навантажуйте походами на батьківські збори, проханнями щось зробити разом із сином чи дочкою. Все це збільшує шанси появи дружніх відносин між дитиною та вітчимом.
Як налагодити стосунки
Батько помер, коли Інні було лише п’ять років, але тата вона запам’ятала та любила як раніше, у дитинстві. Він став для неї майже кумиром, і коли мати Інни Галина знову зібралася заміж, родичі сильно переживали, як 10-річна дівчинка прийме вітчима. Тоді все пройшло спокійно. Але як тільки почався перехідний вік, Інна почала сприймати все в багнети.
Вітчим розгубився. Він не знав, що робити з агресивним підлітком і перестав взагалі робити зауваження, питати про проблеми та справи. Галині довелося, як і кілька років тому, «знайомити один з одним» чоловіка та дочку. Розуміючи, що дочка робитиме все на зло, жінка ні на чому не наполягала, але почала частіше згадувати разом із Інною її рідного батька. Разом із нинішнім чоловіком та донькою вони стали частіше ходити на цвинтар, прибирали могилку. Бачачи, як вітчим дбає про її рідного батька, Інна починала відчувати докори совісті за свою поведінку. Поступово стосунки у сім’ї налагодилися.
Схожі новини:
А як бути, якщо рідний батько живий-здоровий? І в тій, і в іншій ситуації дуже важливо не піти на поводу у дитини і не піддатися бажанню влаштувати скандал, обзиваючи підлітка егоїстом, який «не бажає матері щастя». Найкраще, що можна було б зробити вітчиму в такому разі, сказати: «Шкода, що ти вважаєш мене ніким тобі. Я до тебе ставлюся по-іншому. Але, якщо що, – звертайся, хоч як до друга». На якийсь час доведеться забути про всі моралі, а от звернутися самим до дитини за якоюсь порадою чи допомогою – не завадить. Адже найголовніше зараз для підлітка – розуміння того, що його поважають, люблять і він теж щось означає у цій родині.
Спільне виховання
Набагато важче впоратися в ситуації, коли вітчим не хоче поступатися дитині. Якщо новий чоловік вважає себе вправі виховувати сина чи доньку і робить це не завжди коректно, мати опиняється між двома вогнями. Але вона має вести переговори із чоловіком. Зрештою, він дорослий, з нього і попит більший. Можливо, він робить це з найкращих спонукань, можливо, намагається встановити свою першість (так, і таке трапляється, але частіше між пасинком і вітчимом) – в результаті страждають стосунки в сім’ї. Говоріть, пояснюйте, наводьте приклади, тільки ніколи не кидайте з гарячого: «Це моя дитина, і я краще знаю!» З того моменту, як ви вийшли заміж, це ваша спільна дитина.
