Поминання померлих: як і навіщо підтримувати контакт із померлими предками

Смерть розводить людей по різні боки реальності: живі залишаються у матеріальному всесвіті, покійні переходять у тонкий світ. Але за бажання з померлими можна спілкуватися. Особливо, якщо це родичі. Як і навіщо підтримувати контакт із покійними предками?

Навіщо потрібне спілкування з померлими

Небіжчики існують у безпосередній близькості від людини. Але смерть дає їм деякі “суперздатності”, які можуть допомогти живим. Багато магів, наприклад, працюють через духів померлих, задобрюючи їх чи силою ставлячи собі на службу. Хоча у випадку з предками все трохи простіше: добрий рід сам прагне підтримувати нащадків. І достатньо лише навчитися контактувати з померлими родичами, щоб:

1. Опинитися під захистом (мертвець здатний уберегти людину від негативу).
2. Отримувати підказки та поради, дізнаватися про майбутнє (небіжчики бачать і знають більше, ніж живі).
3. Позбутися туги, депресії, поганих думок (померлі перебувають у світі некротичних енергій, що мають «пожираючий» характер і здатні забирати будь-що, у тому числі й емоції/переживання).
4. Відчути споріднену підтримку (навіть після смерті люди можуть служити опорою родичам, що залишилися живими, фарбуючи їх сум і самотність).
5. Домагатися цілей (мертві успішно допомагають у зціленні, наведенні приворотів, залученні грошей, помсти ворогам – обмежень як таких немає).

Спілкування з небіжчиками енерговитратне. Тому не варто намагатися «подружитися» з усіма представниками свого роду – достатньо обмежитися найближчими та улюбленими людьми. Причому починати краще з одного пращура. Зазвичай найохочіше допомагають батьки та бабусі/дідусі (тобто представники старшої лінії). Якщо в сім’ї колись був чаклун, то є сенс звернутися до нього.

Для вашої зручності ми створили телеграм канал у якому щоранку о 7:07 виходити крутий гороскоп на сьогодні

підписатися

1. По-перше, його можливості значно перевершують вміння звичайних покійників;
2. по-друге, він може сам бажати увійти в контакт із нащадком, щоб навчити його магічній майстерності.

Поминання як основний спосіб контакту з померлими

Небіжчики жадібні до уваги. І помин – найкраще, що можуть зробити для них живі. Важливими є не тільки церковні сорокаусти та свічки за упокій, а й менш поширені ритуали. Суть поминання – згадати про мертве і тим самим трохи «підгодувати» його енергією.

Традиційний обряд має на увазі візит на могилу покійного. Із собою треба взяти підношення. Як такий подарунок можуть виступати:

1. Солодощі – цукерки, печиво, тістечка тощо.
2. Негарячі (кімнатної температури) солодкі напої – кисіль, чай, компот.
3. Домашня їжа – хліб, солодка каша, пиріжки тощо.
4. Воскові свічки (як церковні, і звичайні).
5. Те, що небіжчик дуже любив – сигарети, тютюн, квіти, прикраси, насіння, журнали тощо.

Найціннішим для мерця стає дар, вибраний з урахуванням його переваг. Такі підношення приймаються охоче і сприяють встановленню хорошого контакту. Наприклад, ті, хто курив за життя, зазвичай прагнуть цигарок. Тоді треба, крім частування, покласти на могилу запалену цигарку і дати покійнику «піднімати». Якщо предок любив квіти, можна посадити їх навколо поховання.

Потрібно своїми словами привітати померлого, поговорити з ним. Тут же потрібно висловити прохання або попросити поради. Діють за натхненням – так само, як і при розмові з живими людьми. Перед відходом прощаються. Додому йдуть без огляду.

Як зрозуміти, чого саме хоче небіжчик

Спочатку, поки контакт із предком ще слабкий, який завжди виходить чути його побажання. У таких випадках допустимо обмежуватися стандартним набором та носити на цвинтар звичайну їжу/свічки. Але поступово зв’язок зміцнюватиметься, і мрець стане наполегливо просити те, що потрібно саме йому. Зазвичай це проявляється так:

1. Небіжчик з’являється уві сні і озвучує свої бажання. Це найпростіший варіант взаємодії з померлим предком. До речі, такі сновидіння свідчать про непоганий контакт із покійним.
2. Жива людина відчуває непереборне і незрозуміле бажання щодо чогось. Наприклад, він може раптом захотіти щавлевого борщу, хоча, в принципі, не переносить цю страву. Такий незрозумілий порив – спосіб, яким небіжчик вимагає частування.
3. До людини підходить незнайомець і повідомляє про бажання мерця. Виглядає це досить дивно, але така практика дуже поширена. Зазвичай кажуть щось на зразок: «Вибачте, але (ім’я покійного) просив принести йому яблук». Іноді у ролі «вісників» виступають маленькі діти – як свої, і когось із знайомих.

Потрібно дати мерцеві потрібне. Немає сенсу економити час чи гроші, оскільки таким чином людина нехтує померлою.

Чи можна поминати предка алкоголем

Чи поминають померлого алкоголем, залежить від місцевості і традицій, що устоялися там. Проте священики кажуть, що вживання спиртних напоїв є неприпустимим. Вважається, ніби вино, випите родичами «заради» покійника, лише посилить його страждання в іншому світі. Сільські бабки-знахарки найчастіше погоджуються з цією думкою. Деякі з них стверджують, що якщо поминати предка горілкою або вином, то надалі з’являться запійні п’яниці.

Згідно з чаклунськими правилами, використовувати спиртне неприпустимо в наступних випадках:

1. Померлий помер від цирозу печінки, викликаного тривалим алкоголізмом.
2. Померлий загинув у стані алкогольного сп’яніння.
3. Небіжчик за життя негативно ставився до алкоголю і не вживав його.

Але в той же час магія допускає помин спиртним, якщо у мерця не було надто «драматичних» стосунків із ним. Наприклад, онука може поставити для діда, який любив випити чарку горілки. Потрібно орієнтуватись на власні відчуття. Буває, небіжчик буквально випрошує алкоголь, приходячи у снах та у видіннях, підсовуючи картинки із зображенням спиртного тощо. У деяких ситуаціях все навпаки: мертвий категорично не хоче отримувати такого частування. Тоді він може заважати нащадкам: у магазині відмовляться продати пляшку, вона розіб’ється дорогою тощо.

Коли слід згадувати небіжчиків

Поминають небіжчиків не лише на третій/дев’ятий/сороковий день і на перші роковини, а й на інші важливі дати. В основному це:

• день смерті;
• день народження;
• релігійні свята, якщо померлий був віруючим.

Працюють по обіді напередодні обраної дати. За часом доби бажаний проміжок з двох до чотирьох годин дня, коли поминальні служби проводять у церквах. Наприклад, людина померла другого липня. Отже, поминати його потрібно першого числа з 14:00 до 16:00. Правило рекомендується дотримуватися навіть тих, хто далекий від християнства: саме в цей час відкривається стабільний канал зв’язку зі світом покійників.

Дарунки для Господарей кладбища при поминке предка

Господар та Господиня цвинтаря – ті, хто охороняє територію та стереже спокій померлих. Працюючи на цвинтарі необхідно приносити їм підношення з проханням дозволити ритуал. Робити це потрібно завжди, щоб не потрапити в халепу (наприклад, не підчепити некроприв’язку).

Найчастіше з метою поминання звертаються саме до Господаря. Під старим деревом поруч із цвинтарним перехрестям йому залишають:

• сигарети або гарний тютюн;
• якісний алкоголь (коньяк, міцне вино, горілку);
• мед, цукор;
• свіжий хліб;
• м’ясо, фарш, натуральні ковбаси.

Кладають підношення, кланяються і вимовляють:

«Цар-батюшка, погостний владико, дозволь мені по твоєму царству побродити, предка мого згадати, шкоди нікому не чинити».

Ідучи з цвинтаря, знову кланяються і кажуть:

«Дякую, цар погостний, від (своє ім’я) і від (ім’я предка)».

Можна звертатися і до Хазяйки. Потрібно лише замінити у привітанні та прощанні слово «цар» на «цариця». Як подарунки їй приносять:

• густий мед, стільники;
• чорна хустка;
• прикраси зі справжнім камінням;
• шоколад;
• солодке вино.

Допустимо просити про підтримку і в обох Господарів відразу. Особливо це рекомендується робити тим, хто ніколи раніше не практикував на цвинтарях.

Як поминати померлого через чужу могилу

Буває, що поховання предка знаходиться далеко і їздити туди не виходить. Тоді припустимо поминати померлого через чужу могилу.

Вирушають на будь-який цвинтар. Шукають безіменне поховання. Залишають на ньому:

1. Підношення для «свого» покійника.
2. Солодкі дари для «безіменника».

Просять у «власника» могили, щоб він передав помин предку. Можна сказати:

«Ти, що спиш-відпочиваєш, кісточки в земліці грієш, на допомогу мені прийди, річку смертну перейди, (ім’я предка) знайди, дари мої в руки йому віддай, привіт від мене передай, сам за те почастуйся, мною міцно помінятися».

Як завжди, до і після обряду задобрюють Господарів.

Поминання предка у домашніх умовах

На цвинтарі намагаються потрапити щодо важливих дат. В інший час часто обмежуються більш простим обрядом.

Запалюють на підвіконні свічку, поряд кладуть цукерки чи інше частування. Подумки чи вголос звертаються до небіжчика і повідомляють йому все, що хочеться. Через добу їжу виносять надвір і залишають під деревом.

Поминання предка через вчинки

Кожна дія має енергетичний потенціал. Він реалізується, як тільки вчинок відбувається. Вивільняється енергія, яку «жертвують» предку. Для цього потрібно робити щось від його імені. Наприклад, можна:

1. Частувати дітей цукерками.
2. Подавати жебракам милостиню.
3. Допомагати немічним.
4. Займатися волонтерством.
5. Висаджувати рослини.

Заняття допустиме будь-яке, якщо воно приносить користь чи радість. Помін безпечний і не створює зайвих прив’язок до мерця. Слід лише зосередитися у тому, що вчинок – заслуга предка.

Для померлого важлива будь-яка згадка про нього. Небіжчик контактуватиме з кожним, хто просто скаже його ім’я. Тому помини і є найбільш ефективними методами спілкування з покійними родичами. Мрець отримує потрібну йому увагу, живий – підтримку предка. Усі виявляються у виграші.

©