13 грудня 2024 року – п’ятниця, 347 день 2024 року за григоріанським календарем. 13 грудня відповідає 30 листопада юліанського календаря (за старим стилем).
Народне свято «Андріїв день» відзначається 13 грудня (за старим стилем – 30 листопада). Цього дня віруючі православної церкви вшановують пам’ять святого Андрія Первозванного, який був рідним братом апостола Петра. Своє прізвисько Андрій отримав за те, що першим пішов слідом за Ісусом Христом. Інші назви свята: “Андрій Первозванний”, “Андрій Осінній”, “Андрій Зимовий”. У народі ніч на 13 грудня була часом для ворожіння. Насамперед, дівчина намагалася викликати віщий сон, у якому мала побачити свого судженого.
Згідно зі Святим Письмом, спочатку апостол Андрій був учнем Іоанна Хрестителя, який згодом відправив його служити до Христа. Усі три роки він слідував за Ісусом, як і всі інші дванадцять апостолів. Коли Святий Дух зійшов на учнів Христа, апостоли кинули жереб, хто куди поїде на служіння. Андрію випали східні країни – територія, де також були розташовані слов’янські землі. Він пройшов шлях від Малої Азії до самого Києва, розповідаючи людям про Христа.
Ніч на Андрія Первозванного звалася «Андрєєвою вночі». Магічні обряди цієї ночі були своєрідною репетицією перед великими святковими ворожіннями. На Русі вважалося, що уві сні молодим і несімейним хлопцям та дівчатам може з’явитися образ майбутнього чоловіка. Існував звичай, за яким хлопці до сходу сонця наливали в глиняну миску колодязної води, виходили на ганок, нахилялися до води і намагалися в її шумі почути ім’я, призначену небесами їм за дружину жінки.
Дівчата, які бажають дізнатися про свою долю, напередодні ввечері дотримувалися посту — але так, щоб ніхто з рідних цього не помітив. За вечірньою трапезою юні селянки відламували шматок від своєї скибки хліба, а перед сном клали його під подушку, примовляючи: «Наречений, ряжений, приходь до мене вечеряти». Також у цей день можна було зірвати гілку фруктового дерева, як правило, яблуні, і поставити її у воду. Якщо на Різдво гілка зеленіла, це означало, що цього року дівчина вийде заміж.
Знахарі та цілителі вважали день Андрія Первозванного своїм святом. Для своїх лікувальних цілей цього дня вони використовували траву веронику — «обережну андрієву траву, терпку та гірку». Її звивали у вінок і надягали на голову тим, хто мучився поганими думками, оскільки вона оберігала від «цибулиного». Декілька травинок ховали під подушки дітям, яким снилися кошмари. Після цього дитячий сон мав стати спокійним та оздоровлюючим.
У день Андрія проводився ритуал «наслуховування води». Особливо шанувався цей звичай похилого віку. Вранці вони йшли на найближчу водойму і там рубали ополонку. Перш ніж зачерпнути води, люди опускалися навколішки до краю ополонки, притискалися вухом до льоду і слухали. Вважалося, що якщо вода була галасливою, то варто було чекати сильних хуртовин та холоду. А якщо була тихою, то й зима обіцяла бути тихою та доброю. Потім із ополонки черпали воду і приносили додому.
Якщо вода була галасливою, її відразу не наливали в домашній посуд. Воду заспокоювали, щоби з нею в будинок не прийшов шум. Для цього над водою читалася наступна змова: Шум-шумок, ти пошти схаменувся? Якщо на радість — стукай, якщо на горі — змовкни. У сохи, корчі, гніти, не скликайте до моєї печі». Після цього воду використовували для приготування їжі. У народі вірили, що їжа, приготовлена на такій воді, зніме всі біди, прикрощі та хвороби з усіх, хто її покуштував.
Католицькі свята 13 грудня 2024 року
День святої Люції
13 грудня католики відзначають День святої Люції (День святої Люсії, Saint Lucy’s Day), мучениці часів Діоклетіана (3 століття).
Ім’я Люція походить від латинського слова “lux” – “світло”. Зі святом на її честь пов’язана приказка: «Зі святою Люцією ночі зменшуються». З’явилася вона ще в епоху юліанського календаря, відповідно до якого на 13 грудня припадав день зимового сонцестояння. Після григоріанської реформи 1582 року найкоротший день року випав на 21 грудня. Після цього народна мудрість перестала відповідати дійсності, що знайшло відображення на додаток до приказки: «Зі святою Люцією ночі зменшуються, але дні довше не стають».
За легендою, Свята Люція мала прекрасні очі, якими вона зачарувала якогось молодого чоловіка, і щоб він не впав у спокусу, вона виколола свої очі і надіслала їх йому на тарілці. Завдяки цій легенді, у романських та німецьких країнах свята Люція вважалася покровителькою світла та цілителькою очних хвороб.
Проте, в обрядах і повір’ях багатьох країн збереглася пам’ять і про «відьомий» день — день святої Люції. За деякими повір’ями на святу Люцію відьми збивають під мостами олію, танцюють на перехрестях і можуть «затанцювати» чоловіків і хлопців, що трапилися, до смерті, вночі ходять у білих покривалах і з відрами в руках, збираються на шабаші.
Відповідно, вживалися й різні заходи захисту людей та його оточення відьом. Наприклад, як і всяку нечисту силу, відьом виганяли із села шумом, свистом, стукотом, дзвоном, пострілами, лясканням бича. Для захисту від згубного відьомського впливу використовували часник: його їли самі і давали їсти худобі, а також натирали їм чоло, руки та ступні, мазали його соком стіни хлівів та малювали часником чи дьогтем хрести над входом у хлів та дім.
Свята 13 грудня 2024 року у країнах світу
Свято на Мальті 13 грудня 2024 року – День республіки
День республіки на Мальті відзначають 13 грудня на згадку про проголошення республіки 1974 року. Незважаючи на це, англійська королева вважалася главою держави наступні п’ять років, поки в 1979 на Мальті не була ліквідована остання база англійських ВМС.
Шістдесят дев'ятий Сон Пресвятої БогородиціЦя молитва врятує та вбереже від загибелі на війні."Спочивала Марія Матінка Пресвята Богородиця у святому...
Двадцятий Сон Пресвятої БогородиціЧитайте цю молитву щодня тричі з усією вірою для захисту від будь-яких небезпек.«Стану я, благословляючись, перехрестясь....
