Існує таке визначення, що Сонце символізує чоловіче начало, а Місяць жіноче. Але в езотериці Сонце може бути як чоловічим, так і жіночим божеством, те саме і з Місяцем. У європейській традиції, яка бере початок від античної міфології, Місяцю приділялося величезне значення як жіночому божеству. Це відлуння найдавніших вірувань часів матріархату. Коли патріархат витіснив матріархат, сонячний, чоловічий культ зайняв чільну позицію над жіночим, місячним.
В античній міфології символіка Місяця пов’язана із трьома стадіями життя жінки. Артеміда (у римлян — Діана) — Місяць, що росте, дівчина Селена (у римлян Місяць) — повний Місяць, жінка. Геката (у римлян Тривія) — спадаючий Місяць, стара. Якщо ми візьмемо російські слова, що позначають Місяць у різних фазах, то “місяць” – чоловічого роду, “місяць” – жіночого. А у ведичній традиції Місяць — традиційно чоловіче божество, що носить ім’я Чандра. Він подорожує небом і відвідує місячні палаци — накшатри. Існує 27 палаців, у яких живуть дружини Чандри. Але в одному з палаців живуть дві дружини – таким чином, всього дружин 28. Це давня ведична астрологія, яка так сприймає рух Місяця. В основі ведичного календаря визначення, в якому з місячних палаців перебуває Чандра зі своєю черговою дружиною. Як і в зодіакальній системі, кожна накшатра є частиною екліптики, з тією лише відмінністю, що накшатра займає 13*20*, а знак Зодіаку — 30*. Сидеричний період звернення Місяця складає 27,3 дні, тому кожну накшатру Місяць проходить приблизно за один день. В одному з палаців мешкає Рохіні — кохана дружина Чандри. Цей палац пов’язаний із сузір’ям Тельця – Місяць екзальтується у Тельці. Коли Місяць знаходиться в накшатрі Рохіні, пов’язаної із зіркою Альдебаран (око Тельця), це особливий магічний час. Саме в цей час народився Крішна, тому він і мав велику чоловічу силу, що притягує жінок. У ведичній традиції якість енергії проявляється в результаті поєднання чоловічого початку (Чандра) з жіночим (його дружини-богині). Тому Місяць може чинити як сприятливий вплив, так і не сприятливий.
