19 серпня, у день церковного свята Преображення Господнього, настає час Яблучного Спаса. Вважалося, що до цієї дати не можна їсти яблука нового врожаю. Яблучний Спас ще називають “першими осенінами”, тобто зустріччю осені.
Цього дня у церкві святили не лише яблука, а й усі плоди нового врожаю, які якраз починають встигати. Вважається, що дозрівання плодів наприкінці літа – це своєрідна нагорода за цілий рік важкої праці, і, освячуючи їх у день Преображення, Церква цим освячує всі земні праці Божою благодаттю. Після освячення яблука набувають якоїсь чарівної сили, і якщо загадати бажання, відкушуючи перший шматочок, воно обов’язково здійсниться. З настанням Яблучного Спасу прийнято починати готувати всілякі страви на основі запашних плодів: з ними печуть пироги та пиріжки, починають варити перше варення, робити салати та десерти, прикрашають ними свій святковий стіл та дарують кожному гостю.
Яблучний Спас – одне з безлічі язичницьких свят, присвячених збиранню врожаю, зараз є однією з найшанованіших православних пам’ятних дат. Він присвячений спогадам про Преображення Ісуса Христа перед учнями на горі Фавор – тоді Ісус уперше постав не як земний цар, а як Божий син.
Традиції та звичаї на Яблучний Спас
До Яблучного Спаса категорично заборонялося їсти яблука. Існували навіть такі малоприємні повір’я, що якщо жінка, яка втратила дітей, з’їсть яблуко до Спаса, її дітям не даватимуть ласощів у раю. Натомість у сам Яблучний Спас збирається весь урожай фруктів, освячуються яблука та виноград, а також готуються ласощі із цих продуктів.
Це свято має найширший набір прикмет і традицій, тому що яблука в християнстві — глибоко символічний предмет. «Найвідоміше» яблуко у світі — це те, через яке Адама та Єву вигнали з раю. Цьому сюжету присвячено традицію яблучного чаювання.
Кислі яблука символізують вигнання. Вони нарізаються та розкладаються по чашках, а потім заливаються гарячим чаєм. Гарячі шматочки яблук занурюються в мед і варення – цей десерт символізує радість до життя незважаючи ні на що. Крім цього, популярні відвари з яблук, пироги з яблуками та варення. Обов’язково треба подати яблучко жебраку, якщо він попросить: «На Другий Спас і жебрак ясточка з’їсть».
Чудовий звичай, пов’язаний з Яблучним Спасом, – це випікання яблучних пирогів та частування сусідів та друзів. Молодь вирушала після цього у поле водити хороводи та співати пісні. Чому б і не приєднатися до цього давнього російського звичаю?
Частування на Яблучний Спас
Яких тільки пирогів та пиріжків не готують зараз із яблуками! Рецептів безліч, адже яблука вживають у їжу бодай скільки століть — археологи стверджують, що яблука їли ще первісні люди. Зараз найпростішим рецептом, мабуть, є улюблена багатьма шарлотка. Проте оригінальний рецепт передбачає збиті яйця, які під час Успенського посту не можна вживати. На цей випадок можна запропонувати пісний варіант звичної страви.
Схожі новини:
Рецепт пісної шарлотки
- Борошно – 1 склянка.
- Вода питна – 1 склянка;
- Яблука (середні) – 5 штук.
- Мед – 3 столові ложки.
- Цукор – 2 чайні ложки.
- Лимонний сік, ванільний цукор, коньяк – за смаком.
Класична начинка для шарлотки: Очистити від шкірки та серцевини яблука, нарізати тонкими пластинками. Підготовлені яблука обсипати корицею, трохи оббризкати лимонним соком, накрити кришкою. Можна для смаку та аромату також додати пару столових ложок гарного коньяку.
Тісто пісне: Злегка нагріти воду, змішану із цукром, ванільним цукром та медом. Потім поступово засипати борошно, погашене оцтом соду та олію. Тісто має залишатися трохи текучим, як і в стандартній шарлотці.
Форму для запікання пирога потрібно змастити олією і при бажанні покрити невеликим шаром панірувальних сухарів. Сюди викладаємо рівномірним шаром яблука, яке повністю заливаємо тестом.
Приблизно 40 хвилин шарлотка запікається за температури 180 градусів.
