Декілька років тому, коли росло повоєнне покоління наших батьків, хлопчаки зі зброєю в руках сприймалися як майбутні герої, захисники Батьківщини. Сьогодні виникають інші асоціації: грабіжник, терорист, кілер… Військових іграшок у магазинах повно: не просто шаблі чи пістолети, а реалістичні армії солдатиків, радіокеровані танки та літаки, мечі ніндзя, космічні бластери. Що вже говорити про комп’ютерні «стрілялки», які затягують гірше наркотиків! Думка психологів щодо таких іграшок неоднозначна.
Приблизно на два роки дитина вперше відчуває агресію і не знає, що з нею робити. Для хлопчика пістолет або шабелька в такій ситуації надають розвантажувальну дію і допомагають виплеснути емоції, що накопичилися. Крім того, війна допомагає дитині ідентифікувати себе як майбутнього чоловіка, переможця (хлопчикам – пістолети, дівчаткам – ляльки), сприяє формуванню чоловічих рис характеру. Але важливо не загратися. Психологи радять стежити за двома речами. По-перше, іграшки не повинні бути надто реалістичними і нагадувати справжню зброю (до чого прагнуть багато виробників). По-друге, батькам потрібно стежити, щоб дитина не просто бігала з бластером і трощила всіх ліворуч і праворуч, бажаючи бути переможцем, а вигадала легенду, бажано позитивну: він – супергерой, який рятує світ, або агент, що звільняє заручників. Важливо сформувати у малюка свідомість того, що герой – той, хто застосовує силу для захисту слабких, а не той, хто перемагає, вбиваючи всіх.
Слідкуйте, щоб військові іграшки були безпечні для вашої дитини та оточуючих. Жодних гострих шабель та гумових кульок. Звукові ефекти теж небажані: вони негативно позначаються на дитячій психіці, що не сформувалася.
Тривожний сигнал
Противники військових іграшок вважають, що вони не гасять, а провокують у дітях агресію. Дитина може стріляти з рогатки по голубах або поранити з пневматики кішок та собак, а то й інших дітей: таких випадків є чимало. Поясніть дитині десять, а якщо буде потрібно, і сто разів, що не можна не тільки стріляти, а й наводити зброю, що стріляє, на живу мішень. Навіть водні пістолети у цьому плані небезпечні.
Якщо ви помітили, що в процесі гри зі зброєю дитина ще більше розпалюється, перестає бачити межу між грою та реальністю, знайдіть для неї інші способи виплеснути енергію: наприклад, стрибки на батуті тощо. У випадку, коли дитина виплескує непідробну злість і нападає з іграшковою зброєю на однолітків, буде не зайвим відвідати дитячого психолога. Це можуть бути сигнали про занижену самооцінку, велику кількість накопичених образ, причиною яких є стосунки в сім’ї.
Вплив комп’ютерних ігор
Як тільки дитина підростає, вона змінює палицю-рушницю на бластер у комп’ютерних стрілялках. У його лексиконі з’являються фрази: “Мене вбили!”, “Я розстріляв”, “Замочив” і т.п. Психологи стверджують: чим більше проблем у дитини, тим охочіше вона грає в такі ігри, мета яких – убити… І поки в деяких країнах проводять засідання з метою заборонити такі іграшки на урядовому рівні (наприклад, у Німеччині та деяких інших країнах заборонено Doom , Mortal Kombat, Manhunt), виробники випускають нові хіти
У комп’ютерних «стрілялках» є й користь: вони допомагають дитині розслабитися, зняти напругу, що накопичилася за день, формують корисні навички командних дій, вміння вибудовувати тактику, відпрацьовують реакцію… Але все добре в міру. Психологи називають точний час гри, безпечний для психіки дитини: 20 хвилин на день. Але для сучасного підлітка це дуже мало. Ви можете встановити свої рамки – наприклад, одну годину за комп’ютером за умови виконання домашнього завдання. Часто в голові батьків виникає питання: «Якщо моя дитина розстрілює на екрані монстрів, чи не візьме вона потім справжню рушницю, щоб розстріляти, припустимо, однокласників?» Психологи стверджують, що комп’ютерні стрілялки погашають агресію, а не збуджують її. Проблема в іншому: вони відволікають від реальності, заманюючи у віртуал. Не вимикайте комп’ютер, не ставте паролі та не забороняйте грати, а краще домовтеся з дитиною. І обов’язково ненав’язливо контролюйте, у що він грає. І виявляйте щирий інтерес, пограйте удвох із дитиною. Так ви станете йому не ворогом, а другом.
