«У мене депресія» – сьогодні цю фразу не дивно почути від дорослої людини Проте діти та підлітки теж можуть опинитися у тяжкому психологічному стані. Що робити батькам?
За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, депресивний стан схильні до 33% підлітків у всьому світі. Депресії у дітей трапляються у будь-якому віці, навіть у немовлятному. Однак це рідкісні випадки і пов’язані вони з фізіологічними проблемами: складними пологами, кисневим голодуванням, подальшими хворобами та операціями. Найбільш небезпечний вік: 6-8 та 11-14 років, коли психологічні проблеми виникають із соціальних причин.
початкова школа
Зміст статті:
Школа – це не лише гарна форма та ранець, перші п’ятірки та нові друзі. Це величезне навантаження на психіку дитини, оскільки одночасно зростає соціальне та навчальне навантаження. Школярі належить підкорятися новим правилам, налагодити відносини з великою кількістю нових людей, а головне – досягти максимального успіху в очах дорослих. Якщо не виходить на одному з фронтів, то невдачі породжують у дитини невротизацію. Найгірша справа з тими дітьми, у яких не все гладко в сім’ї – розлучення батьків, важка хвороба або смерть родича можуть накласти відбиток на дитячу психіку. Погіршують картину неприємності зі здоров’ям, через які дитина не почувається впевнено: окуляри, зайва вага або надмірна худорлявість, фізичні обмеження, зовнішні вади.
Як визначити, що дитині потрібна допомога?
- У нього часто з’являються фізичні нездужання: слабкість, головний біль, запаморочення, блукаючі болі – то шлунок, то серце, то тяжкість у суглобах.
- Скарги дитини на емоційний стан: їй сумно, сумно, нічого не хочеться робити, все набридло, ні з ким не хочеться спілкуватися.
- Погіршується навчання через когнітивні порушення. Увага стає розсіяною, матеріал частково чи повністю не засвоюється, дуже важко зосередитись на уроках.
Що робити?
Зверніться до педіатра з припущенням, що дитина має депресію. Після стандартних обстежень вам буде призначено консультації дитячого невропатолога. Швидше за все, потрібно буде здатися гастроентерологу та кардіологу, щоб унеможливити супутні психосоматичні захворювання. Якщо діагноз підтвердиться, то дитині призначать курс лікування дитячого психотерапевта. Це можуть бути медикаментозна підтримка, групова або сімейна психотерапія, фізіотерапія, рекомендації щодо режиму харчування та розпорядку дня.
Невірним рішенням буде спроба впоратися самостійно, переконуючи дитину, що все гаразд і все минеться. На жаль, хвороба лише прогресуватиме і може у підлітковому віці призвести до суїцидальних думок.
Підлітковий вік
У цей час перепади настрою – норма, їх викликає гормональна перебудова організму. У емоційному плані йде виснажливий «пошук себе», що викликає масу внутрішніх конфліктів та протиріч у душі підлітка. Додаються навчальні навантаження, відповідальність за вибір майбутнього шляху, а також перші серйозні зв’язки у зовнішньому світі – з протилежною статтю, з друзями. Часто виникають конфлікти та поразки.
Тривожні сигнали
- Дорослих має насторожити постійне перебування в негативі, коли періоди апатії змінюються не періодами натхнення та підйому, а гнівом, дратівливістю, запальністю.
- Найгірше, якщо він починає заводити розмови про безглуздість життя, про те, що якби його не стало, вирішилися б усі проблеми.
- Нехтування своїм зовнішнім виглядом. У стані апатії підліток перестає стежити за собою, втрачає апетит, не миється, не дбає про те, як одягатися.
- Уникнення контактів із зовнішнім виглядом та поява залежності від комп’ютерних ігор, куріння, алкоголю. Як варіант «догляду» – він не вилазить із хвороб.
Чим допомогти?
Зверніться до підліткового лікаря та психолога, як тільки помітите хоча б два із симптомів депресії. Необхідно також обстежитися у невропатолога, кардіолога, гастроентеролога та ендокринолога. Деякі соматичні захворювання можуть пригнічувати нервову систему, важливо їх виключити.
До моменту початку лікування приділяйте увагу дитині, підтримуйте її: слухайте, кажіть, проводьте разом час, вигадуйте спільні справи.