Вшанування святого Пантелеймона в Російській православній церкві відоме вже з дванадцятого століття, коли князь Ізяслав розмістив зображення цілителя-мученика на своєму бойовому шоломі.
Як молитися і про що просити Пантелеймона Цілителя
Якщо хочете попросити великомученика Пантелеимона про своє здоров’я чи здоров’я своїх близьких, позбутися болю чи мук, зцілити недугу чи хворобу, прочитайте молитву перед образом святого. Святому Пантелеймону є акафіст – збірка молитов. Звернутися до святого по захист і зцілення можна і своїми словами. За трудом і вірою вашою віддасться вам.
Читайте також: молитви Пантелеймону Цілителю.
Біографія Святого Пантелеймона Цілителя
Народився майбутній цілитель Пантелеїмон у знатній родині язичника Євсторгія та християнки Єввули, у Нікомедії. Місто, яке розташовувалося на підступах до Константинополя (Стамбулу) на березі Мармурового моря. Мати виховувала маленького Пантолеона (що означає «усьому лев») у православних традиціях: любові до людей і суворості до себе. Єввула рано пішла із земного життя. Батько намагався дати Пантолеонові чудову освіту і віддав сина на навчання до знаменитого тоді лікаря Євфросіна, який лікував самого царя.
У цей час (303 рік) у Нікомедії таємно проживав старець Єрмолай, який уцілів після спалення 20 тисяч християн у Нікомідійській церкві. З вікна свого притулку він не раз бачив Пантолеона, який поспішав на навчання. Якось він покликав юнака до себе, і вони познайомились. Настанови старця про Христа юнак прийняв у своє серце і часто заходив до Єрмолаю. Якось він попросив у старця хрещення, розповівши йому, як, вирішивши випробувати слово Боже, дав нове життя дитині, яку смертельно вкусила змія. При хрещенні святий Єрмолай назвав його Пантелеймоном, що означає «всемилостивий». І почав юнак Пантелеймон, служачи людям, творити чудеса лікування, зцілюючи страждаючих, хворих, убогих та жебраків. Коли батько побачив, як Пантелеймон іменем Господа зцілив сліпого, увірував і охрестився.
Незабаром про гарного юнака, який творив чудеса зцілення, дізнався римський імператор Максиміан (284-305) і захотів зробити його своїм придворним лікарем. Пантелеймон відмовився. У 305 році за доносом імператору про лікування християнських в’язнів, Пантелеймон став перед Максиміаном, який вимагав від нього зректися віри. Але натомість Пантелеймон з ім’ям Ісуса Христа на очах у всіх зцілив, як усі були впевнені, безнадійно хвору людину. Це запекло і розлютило римського імператора. Він стратив зціленого Христа, що прославив, а Пантелеймона наказав надати мукам. Стражники довго катували Пантелеймона розпеченим оловом, топили, кидали диким звірам, рвали тіло залізними пиками… Але Пантелеймон так і не зрікся віри. Він повторював у вічі Максиміану: «Вмерти за Христа для мене придбання». Розлючений Максиміан наказав Пантелеймона «стратити усічення голови мечем», а тіло надати вогню…
Одна з найвідоміших і найшанованіших святинь християнського світу, кров святого великомученика Пантелеймона, зберігається в монастирі Втілення Господнього в Мадриді. Протягом усього року кров перебуває у твердому стані, і лише в день пам’яті мученицької смерті святого Пантелеймона 9 серпня (27 липня за Григоріанським календарем), без будь-якого втручання людини, вона приймає рідкий стан. Так відбувається щороку з моменту, коли пляшечку з кров’ю святого Пантелеймона було принесено до монастиря в 1616 році. Це диво не повторювалося під час Першої світової війни та в рік початку громадянської війни в Іспанії, 1936-го.
Ікона Цілителя Пантелеймона
Святий великомученик Пантелеймон Цілитель зображується на православних іконах молодим юнаком в одязі, який був традиційним для зображення цілителів — хітоне із золотими нарукавниками, сорочці із золотим оплеччям та плащі, зібраному на грудях. На лівому плечі вузька біла стрічка, подібна до дияконського орарю. У правій руці мученицький хрест, у лівій — коробочка для ліків, що формою нагадують чудотворні реліквії. При зображень страждань святого Пантелеимона Єрмінія Діонісія Фурноаграфіота вказує: «Був прив’язаний до квітучої маслини та обезголовлений. З шиї його замість крові текло молоко».