Агрус на дачі – посадка, вирощування та догляд

У нього шипи, як у троянди, листя нагадує кленові, а форма ягід схожа на виноград. І лише за смаком аґрус не сплутаєш ні з чим. Кислий, зелений, недостиглий і солодкий, бордовий, перестиглий – у будь-якому вигляді ця ягода красива, смачна та дуже корисна.

Досвідчені садівники впевнені: жодних сил на вирощування та збирання врожаю аґрусу не шкода. Адже достатньо з’їдати пару жмень ягід на день протягом трьох тижнів, щоб отримати запас вітамінів та корисних речовин на кілька місяців уперед. “Північний виноград” за складом дуже багатий: тільки вітаміну С у ньому не менше, ніж у лимоні, а дефіцитного заліза більше, ніж у яблуках, вишні та малині. А якщо не встигнете з’їсти свою норму з куща, то доберете її взимку компотами та вареннями з аґрусу.

На Русі ще в 11 столітті в монастирських садах були плантації крижа – предка сучасного аґрусу. Ягоди були дрібні та кислі, але їх дуже цінували за лікувальні властивості. З крыжа готували варення, яке в народі прозвали “Царське”. Надто вже ці ягідки в прозорому сиропі за своїм виглядом нагадували дорогоцінні каміння. Ну а поки слов’яни ласували агрусом, європейці обходилися без цього десерту. Хоча дикого агрусу було повно в європейських лісах, але хто здогадається його піти та зібрати?

Так і жили б європейці без аґрусу, якби зосереджені на їжі французи не вигадали варити з диких ягід чудового смаку супи та соуси. Так аґрус потрапив до Англії, де садівники настільки полюбили його, що почали виводити нові сорти. Їхніми працями ягоди стали в кілька разів більшими і солодшими – приблизно такими, якими ми їх і їмо. Сьогодні у світі існує, за різними підрахунками, від 1500 до 4500 сортів та гібридів аґрусу. Його ягоди мають найрізноманітнішу забарвлення, розміри (деякі – завбільшки зі сливу!) і смак – від присмаку малини до сливи та винограду.

Посадка та вирощування аґрусу

Більшість великоплідних європейських сортів не підходять для нашого клімату, адже аґрус дуже тепло- та світлолюбний. А ось до вологи він ставиться насторожено. Кущі посухостійкі, але потребують поливу – рідкісного, але строго системного. Ґрунтові води повинні розташовуватись не ближче ніж 1,5 м до поверхні ґрунту. Агрус швидше перенесе тривалу посуху, ніж перезволоження: у нього миттєво загниває коренева шийка. Тому, вибираючи місце для посадки аґрусу, уникайте низинних та затемнених ділянок. Якщо ви сумніваєтеся, чи достатньо на вашій ділянці сухого грунту, в посадковій ямі зробіть хороший дренаж, який виводитиме зайву вологу. Найкращий час для посадки аґрусу – осінь, кінець вересня – середина жовтня. Тоді до заморозків саджанець встигне вкоренитися і зміцніти, а навесні рушить на зріст.

Ґрунт аґрус любить легку й некислу. У глинистий ґрунт потрібно вносити пісок, а в кислі ґрунти – вапно (з розрахунку 200-300 г на 1 кв. м). Якість ґрунту покращить додавання гною, перегною, деревної золи та компосту. Ідеальні попередники для аґрусу – овочеві культури. Небажано садити агрус слідом за смородиною або малиною: ґрунт після цих культур виснажений, і чагарник часто хворітиме.

На підживлення аґрус дуже чуйний. Рослини потрібно як мінімум дві підживлення на рік: після цвітіння і після збирання врожаю, щоб набратися сил до нового сезону. Навесні під аґрус можна внести сечовину із розрахунку 30 грамів на 1 кв. м. Основний догляд за цим чагарником нескладний: прополювання та мульчування ґрунту, розпушування, обрізання, полив та добриво, підготовка до зимівлі.

Одна з необхідних процедур – обрізування аґрусу. Її проводять протягом літа, видаляючи засохлі та хворі пагони, а також майже всю молоду поросль. Кардинальну стрижку куща влаштовують восени, залишаючи 4-5 найпотужніших пагонів, а решту без жалю видаляють.

Хвороби та шкідники аґрусу

Стійкість до сферотеки – основна вимога для сучасних сортів аґрусу. Адже колись саме ця хвороба занапастила майже всі посадки цієї культури в Америці. Сферотека, або американська борошниста роса, є білим нальотом на листі і плодах. Це грибкове захворювання рослини, позбутися якого можна за допомогою обприскування, попередньо видаливши всі хворі пагони.

З появою перших ознак сферотеки кущі обприскують 1% розчином мідного купоросу (10 г на 10 літрів води). Процедуру проводять 2-3 рази з інтервалом 7-10 днів. Для профілактики захворювання потрібне застосування фосфорно-калійних добрив. Борошниста роса виглядає як біла павутинка на листі аґрусу. Врятує від неї обприскування содовим розчином (5 г соди і 50 г мила на 10 літрів води).

Якщо ви помітили на звороті листа аґрусу павутинку, то це може бути також ознакою павутинного кліща, особливо якщо літо видалося сухе та спекотне. Уражене листя скручується і опадає – його необхідно зібрати і знищити, а ґрунт навколо куща розпушити. Це зменшить популяцію павутинного кліща. Уражена рослина слід обприскати карбофосом або настоєм лушпиння цибулі.