За народними повір’ями, напередодні Водохреща, знаменитий «хрещенський вечір», — час розгулу нечистої сили, яка прагне поринути в будинок перевертнем. Щоб захистити житло, крейдою малювали хрести на всіх дверях та віконних рамах. Не постав у Хрещенський святвечір хреста на дверях — бути біді, вважали за старих часів.
Цього вечора гадали. Виходили ввечері на перехрестя і гукали наречених. Якщо дівчині траплявся назустріч молодий хлопець – гарна прикмета, якщо старий – недобра ознака. Існував звичай, який із задоволенням виконували і хлопці, і дівчата: питати ім’я у перехожих – у жінок чоловіче, у чоловіків – жіноче. За народною прикметою, так зватимуть майбутнього нареченого і, відповідно, наречену. У ясний місячний хрещенський вечір дівчата ходили до дверей замкненої церкви і слухали тишу: деяким з них вдавався або вінчальний хор, або заупокійна служба, або дзвіночок (заміжжя), або глухий стукіт (швидка смерть). Дівчата виходили за околицю і кидали перед собою черевичок із лівої ноги. Дивилися, в яку сторону вказує шкарпетку черевика — звідти і приїде наречений і в той бік дівчині їхати з рідного дому. Якщо носок черевика вказував назад, до села, це означало, що дівчина цього року заміж не вийде.
Змови 18 січня
Змова щоб захистити себе і свій будинок від псування
Потрібно запалити три свічки, взяти їх у ліву руку і, обходячи будинок і хрестячись правою рукою, читати спеціальну змову від псування. Слова змови такі:
Замовляю я, раба Божа (ім’я), Свій будинок, свій поріг, Кладу на нього Божий оберіг: Від чаклунства вночі, від псування у печі, Від псування від води, від псування від голки. А хто до мого дому зі злим наміром підійде, Той сам на себе свою порчу забере. Слова мої перші, діла мої вірні. Ключ, замок, мова. Амінь. Амінь. Амінь.
Прикмети 18 січня
На голодну кутю був сніг – буде гречка.
Якщо у хрещенську ніч зірки дуже блищать, хліб буде добрим.
Повний місяць на Хрещенський святвечір — на превеликий розлив.
