Сьогодні міома матки – найбільш поширене гінекологічне захворювання у жінок після 35 років, але не багато хто має про нього уявлення. Ось найчастіші питання, які пацієнтки ставлять лікарю.
Міома переходить у рак?
Зміст статті:
Ні. Міома матки – доброякісна пухлина, що формується з м’язових клітин органу. Вона не є передраковим станом, і діагноз міома матки не підвищує ризик розвитку онкологічних захворювань репродуктивної системи.
Єдина злоякісна пухлина з гладких клітин матки – лейоміосаркома, яка зустрічається дуже рідко. У цьому вона виникає над результаті злоякісного переродження міоми, бо як самостійне захворювання.
Хвороба виникає через проблеми з гормонами?
Часто провокуючим фактором, справді, є гормональний дисбаланс (порушення балансу освіти жіночих гормонів естрогену та прогестерону). Але зростання вузлів можуть викликати й інші причини: внутрішньоклітинні інфекції (хламідії, мікоплазма, уреа-плазма, герпес та ін.); аборти та діагностичні вишкрібання (з пошкодженням внутрішньої стінки матки); зниження імунітету; стреси; порушення обміну речовин; відсутність повноцінного кровообігу в стінці матки (через нерегулярне статеве життя, відсутність оргазму при інтимних контактах, недостатню фізичну активність).
Спорт – під забороною?
Ні в якому разі! Жінці, у якої діагностовано міому, помірні фізичні навантаження підуть тільки на користь, позбавивши від застою крові в малому тазі та набору зайвої ваги. Але перестаратися все ж таки не варто. Найкращим вибором стануть плавання, ходьба, біг підтюпцем, танці, йога.
За наявності пухлини інтимне життя також необхідне: воно нормалізує гормональне тло, що уповільнює зростання вузлів.
Народити з міомою – можливо?
Можна і завагітніти, і виносити здорового малюка, хоча за цієї патології підвищується ризик викидня. Все залежить від виду та розташування міоми.
Шанси на зачаття зменшуються, якщо вузлів багато, і вони мають великі розміри. Найчастіше безпліддя викликають інтрамуральна (розвивається в товщі м’язового шару матки, викликаючи її деформацію) з великими вузлами та субмукозна (вузли локалізуються під ендометрієм) міоми. У цих випадках захворювання ускладнюється стисканням сусідніх органів (кишківника, сечового міхура) з порушенням їх функцій.
Коли краще вилучити матку?
Деякі лікарі досі вважають найкращою профілактикою зростання міоми – її видалення разом із маткою. Але матка – це орган не лише для виношування плода. Вона залучена в багато найважливіших процесів в організмі, забезпечує повноцінне статеве життя та оргазмічну розрядку. При її видаленні підвищується ризик серцево-судинних захворювань та захворювань нервової системи, з’являються проблеми з вагою, ендокринні збої, підвищується ймовірність розвитку раку.
Ось чому видаляти міому разом з маткою слід лише в крайніх випадках, коли тільки операція дозволяє запобігти ускладненням і зберегти життя жінки. Показання до гістеректомії (ампутації матки): опущення або випадання матки при міомі; підозра на злоякісний процес.
Чи є альтернатива операції?
При невеликих вузлах уповільнити їхнє зростання допомагає лікарська терапія. Існують також щадні методи немедикаментозного лікування: лапароскопічне видалення вузлів, випарювання їх за допомогою ультразвуку та емболізація маткових артерій, що перешкоджає живленню пухлини та її росту.
І все ж багато лікарів сьогодні впевнені: якщо жінка не планує вагітність, міома матки, яка не супроводжується симптомами (рясні менструації, проблеми зі стільцем і сечовипусканням, болями внизу живота), лікування не вимагає.
Чи може міома розсмоктатися сама?
Вузли здатні регресувати самостійно, якщо причиною міоми став гормональний дисбаланс. З настанням менопаузи в жіночому організмі знижується рівень гормонів, і міома перестає зростати чи навіть зменшується у розмірах, аж до повного зникнення.
Причина хвороби у голові!
Сучасні дослідження показують: між психологічними проблемами та розвитком міоми матки існує зв’язок. І певні психологічні установки здатні порушити гормональне тло і призвести до розвитку гормонозалежних пухлин – міом. До таких установок можна віднести:
- страх бути поганою дружиною чи матір’ю,
- нелюбов чи неувага до себе.
- виношування небажаної дитини,
- ухвалення рішення про аборт,
- самозаборона отримання задоволення від статевого життя,
- накопичення образ на протилежну підлогу.
У деяких випадках за грамотно організованої психологічної допомоги можна домогтися зменшення міоми без хірургічного втручання та з мінімальною кількістю ліків.