Не завжди покійні мирно покидають землю. У деяких випадках вони «застряють» у будинку, де колись жили чи померли. Таке може статися, якщо на час похорону не завішували дзеркала або покійник практикував чорну магію. Оскільки сусідство з мерцем не приносить жодної радості, духа треба виганяти.
Проводять ритуал у період спадного місяця.
Знадобляться:
- два нових добре заточених ножа;
- Джерельна вода;
- сіль великого помелу;
- скляна ємність.
Наповнюють посудину водою, висипають сіль і поміщають ножі. Сорок разів вимовляють:
«Місце мертве в землі, за порогом, там, куди не ведуть людські дороги. Небіжчику тут не жити, зі мною води однієї не пити, їжі моєї не їсти. Мертв’яку з дому зійти, в далечінь мертву піти, де мертві сплять, де мертві кістки свої сторожать. Як вода солона, так і до покійника вона зла, від мене жене-проганяє, з мого дому виганяє. Слово моє гостро, хрестом у землю лягло, мертв’яка прогнало, до землі мертвої притисло».
Біля порога будинку викопують ямку, кладуть у неї ножі хрест-навхрест і засипають землею. Солону воду виливають під сухе дерево, а посудину викидають. Ті, що живуть у квартирах, можуть заховати ножі під вхідним килимком (прибрати їх дозволено через сорок днів). Якщо є бажання, слід вирушити на будь-який цвинтар і залишити помин на безіменній могилі зі словами: «Мертв’яка прийми, з дому мого поклич». Небіжчик піде практично відразу, хоча іноді процес затягується на місяць-півтора. Не варто звертати увагу на падаючі предмети, незрозумілі стуки, шепіт — таким чином дух намагається чинити опір.
Ще до початку роботи рекомендується прибрати з будинку усі дзеркала. Краще їх утилізувати, поховавши в лісі; за відсутності такої можливості старі дзеркала промивають підсоленою водою та чистять вогнем. Після завершення обряду вигнання покійника їх знову розвішують (бажано інакше, щоб «заплутати» слід).
©
