Де знаходиться Кітєж град
У Нижегородській області є озеро Світлояр, схоже на гігантське дзеркало. Саме його темні безтурботні води вже багато століть приховують стародавнє місто, про яке існує стільки легенд та домислів, а ось фактичних відомостей практично немає. Кажуть, що це місто відчиняє двері для того, хто чистий серцем. Саме такій людині Китеж-град явить усі свої таємні чудеса. Може, пощастить саме вам?
За легендою Китеж-град знаходився у північній частині Нижегородської області, біля села Володимирського, на берегах озера Світлояр біля річки Лінда. Місто згадується в історичних джерелах – «Кітезький літописець» та «Повість та стягнення про град потаємного Китежу». У широких колах ця романтична легенда стала відомою завдяки роману-епіє «У лісах» П. І. Мельникова-Печерського. Ось цитата з цієї книги:
«Цє те місто досі – з білокам’яними стінами, золотоверхими церквами, з чесними монастирями, з княженецькими візерунчастими теремами, з боярськими кам’яними палатами, з рубаними з кондового лісу, що не гниє, будинками. Ціл град, але невидимий. Не бачити грішним людям славного Китежа».
А багато хто зацікавився легендою і вирушив на пошуки таємничого невидимого міста завдяки знаменитій опері Римського-Корсакова «Сказання про невидимий град Китеж і діву Февронію». Більшість дослідників сходяться на думці, що назва міста походить від князівського села Кідекші (від мерянськ. «кам’яниста затока») біля Суздаля, знищеного татаро-монгольською ордою у 1237 році.
Оповідь про Китеж град
Чому одного разу так сталося, що гарне білокам’яне місто пішло під воду на віки? Розповідають, що справа була така: хан Батий дізнався про Китежа і наказав захопити його. Про чудове місто розповів хану один із полонених – він же таємними стежками і провів військо до берегів озера Світлояр. Монголів дуже здивувала та обставина, що у такого прекрасного міста не було захисту. Його мешканці залишилися абсолютно безтурботними перед вірною смертю. Вони навіть не намагалися чинити опір – просто тихо молилися. Звичайно, монголи скористалися таким успіхом і атакували місто. Ось тут і почалися дива. З-під землі раптом ринула вода – багато води, цілий потоп. Незрозуміло звідки потоки почали швидко затоплювати і військо, і саме місто. Загарбникам довелося швидко відступати. Їм залишалося тільки розгублено спостерігати за тим, як місто занурювалося в озеро. Кажуть, останнім, що вони побачили, був хрест, що блиснув на сонці, на куполі головного собору.
Ось як про цю подію розповідає Мельников-Печерський:
«Втік він чудово, Божим наказом, коли безбожний цар Батий, розоривши Русь Суздальську, пішов воювати Русь Китезьку. Підійшов татарський цар до міста Великого Китежа, захотів вдома вогнем спалити, чоловіків побити або в повний вигнати, дружин і дівчат у наложниці взяти. Не допустив Господь басурманського лайки над святинею християнською. Десять днів, десять ночей Батиєві полчища шукали града Китежа і не могли знайти, засліплені. І досі той град невидимий стоїть, — відкриється перед страшним судом Христовим. А на озері Світлому Яру, тихим літнім вечором, видніються відбиті у воді стіни, церкви, монастирі, княженецькі тереми, хороми боярські, двори посадських людей. І чується ночами глухий, тужливий дзвін кітезьких.
Між іншим, і місцеві жителі, і багато туристів розповідають, що й досі з-під темних вод озера іноді долинає дзвін. А в тиху погоду можна почути і спів людей, що теж долинають з-під води. Деякі мандрівники розповідають про те, що їм вдавалося побачити у воді куполи церков.
До берегів озера Світлояр варто вирушити, щоб зіткнутися з дивом. Є повір’я, що якщо обійти озеро тричі за годинниковою стрілкою, то виповниться ваше найзаповітніше бажання. Кажуть, що вода, взята зі Світлояра, довго не псується. Звичайно, вчені не раз досліджували озеро вздовж і впоперек. І знайшли на його дні дуже багато загадкових предметів. Наприклад, підводні тераси – береги йдуть під воду сходами. На дні озера знайдено дуже багато старовинних предметів, більшість яких належить до тринадцятого століття.
Як дістатися до озера Світлояр де за легендою знаходився Кітєж град
- На автобусі. Нам потрібен маршрут «Нижній Новгород – Воскресенське» із автостанції Канавінська. Не доїжджаючи до Воскресенського, треба вийти біля села Володимирське. Далі будь-який місцевий підкаже вам дорогу. Час у дорозі до Володимирського – 2-2,5 години.
- На приміському поїзді. Нижній Новгород – Семенів» або «Нижній Новгород – Урень» до Семенова, потім автобусом Семенів – Воскресенське до села Володимирське. Далі – пішки через село Володимирське, повз велику автостоянку, по березовій алеї, до озера (1 км).
- Автомобілем. Кіровською трасою. Проїхати Семенів, доїхати до станції Бокова, далі – правий поворот за вказівником на Володимирське та Воскресенське, доїхати до села Володимирське (поворот праворуч), проїхати через село до великої автостоянки. Далі – березовою алеєю пішки. Відстань від Нижнього Новгорода – 130 км.