loading

Як правильно зберігати часник

  • Home
  • Blog
  • Як правильно зберігати часник

Як правильно робити прибирання часнику

Насамперед, треба зазначити, що є два виду часнику, терміни збирання і рівень безпеки яких дещо різняться. Ці види широко відомі у народі під назвою:

  • озимого (прибирання якого прийнято проводити приблизно наприкінці липня – на початку серпня);
  • ярого (терміном його збирання є початок-середина серпня).

Ярий часник, як правило, має кращу лежкість і не псується більш довгий час. Але при правильному виборі способу зберігання, озимий часник теж можна зберегти протягом декількох місяців.

Всі хто задумався над тим, як зберегти часник і найбільшу кількість корисних речовин, що є в ньому, повинні розуміти, що підготовку до цього треба почати ще на грядці. Тут бажано дотримуватись наступних простих правил.

  1. При збиранні важливо зловити момент, коли цибулина досягла оптимальних розмірів та наповнилася найбільшою кількістю вітамінів. Вважається, що збирання часнику треба починати, коли можна простежити розпрямлення стрілок і пожовтіння листя, з їх частковим підсиханням. При цьому криючі лусочки цибулин також повинні висохнути і виснажитися. Але щоб цибулини стали максимально великими, стрілки з більшості рослин треба зрізати. Залишити їх потрібно лише кілька штук, для можливості контролю термінів збирання врожаю.
  2. Перетримати цибулину на грядці теж небезпечно, тому що тоді відбудеться процес розподілу голівки на зубчики. І тут час зберігання часнику різко скоротитися. Така стадія настає, коли висихає все листя надземної частини рослини.
  3. Викопувати часник потрібно обережно, у суху погоду, найкраще вилами, не допускаючи по можливості пошкоджень. Бажано перед цим припинити полив рослини за три дні.

Коли збирання часнику закінчено, овоч треба добре висушити. При теплому кліматі та сухій погоді зробити це можна прямо на грядці, залишивши цибулини лежати на ній на п’ять днів. Якщо природні умови цього зробити не дозволяють, часник можна розкласти на терасі під навісом або на горищі. Потім у рослини необхідно зрізати коріння та підрізати стебло, залишивши приблизно 2 сантиметри. Якщо цього зробити, то часник досить швидко зіпсуватися. Винятком є ​​варіант, коли майбутнім способом зберігання буде плетіння кіс. І тут «хвостики» часнику не обрізаються.

Як підготувати часник до зберігання

Перед тим як почати реалізовувати якийсь із способів зберігання часнику, потрібно його перебрати. Після сортування необхідно залишити щільні голівки, що не розділилися на зубчики, з цілою поверхнею, без подряпин, порізів і вм’ятин, не вражені жодною хворобою. Пошкоджений, але здоровий часник можна відкласти для сушіння чи заморозки.

Читайте також:
Яку ялинку вибрати для посадки на дачі

Потім треба визначити для себе, де і як зберігати часник. Найбільш оптимальним є його збереження:

  • у ямі;
  • у підполі;
  • на утепленій терасі;
  • на опалювальної лоджії у квартирі;
  • у сінях (у приватному будинку);
  • у холодильнику за наявності там вільного простору).

Часник – рослина невибаглива у зберіганні. Він може залишатися практично в незмінному вигляді (залежно від сорту) при температурі від +20 до +2 градусів за Цельсієм. Головною умовою для цього є наявність сухого приміщення із відносно прохолодною температурою. Не можна допускати в ньому як надто великого відсотка вологості (це призводить до гниття продукту), так і її мінімальних показників (що сприяє висиханню цибулин).

Найкращою температурою для зберігання зимового часнику є досягнення стовпчика термометра +2 – +4 градусів. Через меншу кількість криючих лусок він гірше зберігається і частіше піддається захворюванням. Його літній побратим набагато витриваліший і зберігає свої якості і за +16 – +20 градусів.

Перед тим як закладати овоч у вибрану тару необхідно постаратися захистити його від двох головних проблем: висихання та проростання. Спочатку кожна цибулина трохи опалюється над вогнем знизу – це запобігає ймовірності її проростання. Потім розтоплюється віск або парафін і туди обережно, щоб не висох, по черзі, занурюється в головки часник. Попередньо віск злегка остуджується, тому що якщо він буде дуже гарячим, то захисний шар часнику витончиться.

Восковий шар поверхні цибулин затримує процес випаровування вологи. При цьому рослина продовжує дихати, внаслідок чого відбувається накопичення в ньому вуглекислого газу, що призводить до загибелі хвороботворних мікроорганізмів.

Якщо існує загроза захворювання або запліснявання овочів, застосовується наступна методика. Взявши олію, протягом двох годин прожарюють її на вогні. Потім додають йод із розрахунку десять крапель на півлітра. Після цього опускають туди цибулини та просушують їх на сонці.

Які існують способи зберігання часнику у підвішеному стані

Старовинним і найвідомішим способом збереження часнику є плетіння з нього красивих кіс. При такому методі використовують часник з необрізаними стеблами, а плетіння косички починають із нижньої її частини. Поступово в косу вплітається мотузка, що робить виріб здатним зберігати свою форму довгий час. Як це зробити конкретно, можна знайти в інтернеті на багатьох відео.

Читайте також:
Газон на дачі: полив, стрижка, догляд

Заплетені гірлянди, як правило, підвішують на гвоздики, за допомогою спеціально зробленої зверху петлі. Корисна прикраса надає своєрідний сільський колорит всьому приміщенню і водночас дуже добре його дезінфікує.

Другий «бабусин» спосіб зберігання рослини на вазі – це наповнення ним старих панчох, які підвішуються за принципом кіс. Замість панчох можливе використання сітки з дрібним осередком. При описаних двох перших способах часник, як правило, ніколи не загниє. Якщо головки висихають або дають паростки, це дуже швидко виявляється візуально або за допомогою обмацування. Такі цибулини зазвичай видаляються легко та безболісно для інших.

Найкращі методи зберігання великих обсягів часнику

Ці методи добре підходять, коли стоїть завдання зберегти великий урожай продукту. Для них характерне пересипання шарів часнику будь-яким наповнювачем:

  • сіллю;
  • золою;
  • тирсою;
  • цибулинним або часниковим лушпинням;
  • борошном.

Для першого способу беруться картонні або фанерні ящики, в яких є щілини або невеликі спеціально отвори для циркуляції повітря. Вниз насипається сантиметри два-три солі, а зверху укладається шар часникових цибулин. Потім знову насипається сіль, а після неї шар часнику. Таким чином, заповнюється весь ящик. Обов’язковою умовою є наявність зверху шару солі, який повинен бути також не меншим за два сантиметри. Крім того, необхідно засипати сіль і між цибулинами, у жодному разі не допускаючи їх дотику один до одного.

Способи зберігання продукту в золі або тирсі практично ідентичні першому. На дно ящика насипається двосантиметровий шар золи або тирси (особливо рекомендуються хвойні), потім кладеться часник і шляхом чергування шарів наповнюється вся тара. Тут також потрібно, щоб верхній шар складався з наповнювача.

При збереженні часнику в лушпинні в домашніх умовах як тара використовуються як коробки і ящики, так і полотняні мішечки, і плетені кошики. Цибулини в такому природному наповнювачі довго не втрачають своїх якостей.

Ще одним способом якомога довше залишити часник у здоровому стані є розкладання його в банки шарами та перекладання їх мукою. Починати треба, насипавши спочатку шар борошна товщиною два або більше сантиметрів, потім покласти часник, покрити його борошном і так продовжувати до останнього шару, який повинен складатися з борошна.

Як зберегти невелику кількість часнику

Якщо перед вами не стоїть завдання збереження великої партії часникової продукції, то цілком реально зберегти цей продукт протягом осінньо-зимового сезону у квартирі. Зробити це можна за допомогою холодильника, так і без нього. Основними способами в такому разі будуть такі:

  • Зберігання часнику в мішку із натуральної тканини. Він має кілька варіантів:
  1. Часник міститься в щільний полотняний мішечок. Всередині можна поступово залишати часникове лушпиння від використаних головок або додати, додатково, цибульну. У цьому складі овоч тримається до весни.
  2. Головки, для захисту від хвороб, вмочуються у міцний соляний розчин. І лише після цього поміщаються у тканинний мішок.
  3. У розчин із солі кладеться не рослина, а сам мішечок. Сіль, що вбереться, утворює на його поверхні щільну кірку, що перешкоджає проникненню бактерій. Після цього всередину мішка міститься і сам овоч.
  • Збереження часнику у скляних банках. Спосіб має на увазі досить довгу підготовку продукту, але дуже зручне його використання надалі.
  1. Очищені від лушпиння головки діляться на зубчики і сушаться в кімнаті близько п’яти днів. Банки добре стерилізуються і туди закладається продукт. Зберігати його потрібно обов’язково у сухому місці.
  2. Очищені зубчики щільно укладаються в банки і заливаються будь-яким видом олії. Банки закриваються кришками та ставляться в холодильник. Цей метод дозволяє також отримати корисну та ароматну часникову олію, яку можна застосовувати як приправу до деяких страв.
  3. У чисті, старанно простерилізовані банки закладається в очищеному вигляді часточками продукт. Потім вони закриваються поліетиленовими кришками та ставляться в холодильник.
  4. Очищені голівки часнику пропускаються через м’ясорубку. В отриману масу додається сіль, вона розкладається банками і поміщається в холодильник.
Читайте також:
Чорноплідна горобина на садовій ділянці

Як заготовити заморожений часник

Заморожування часнику використовується, як правило, у таких випадках:

  • коли треба зберегти велику кількість пошкоджених при збиранні або обрізаних після будь-якого захворювання головок;
  • за необхідності зберегти врожай озимого часнику, який псується раніше ярого;
  • щоб під рукою завжди була заготівля для страв, яку можна дуже швидко використовувати;
  • коли взимку часник починає псуватись і необхідно терміново зберегти його здорову частину.

Види заморозки часнику:

  1. Заморожування зубчиками. Часник ділиться на часточки, які чистяться та кладуться у щільні пакети з герметичними замочками. Вони забезпечують зберігання продукту і зводять до мінімуму запах від нього в морозильній камері. Такі часточки після розморожування зазвичай втрачають форму. Тому в ряді страв їх зручніше використовувати, натираючи на тертці ще замороженому вигляді.
  2. Заморожування перемеленої маси кубиками. Очищений овоч пропускається через м’ясорубку або розмелюється в кухонному комбайні.

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован.

Найсвіжіше