Чоловіки повинні бути в церкві без головного убору, а жінки – навпаки, обов’язково повинні бути з покритою головою. Чому? Звідки взявся цей звичай?
Цей звичай зародив ще апостол Павло, який називав хустку символом покірності жінки. З самого початку малася на увазі жіноча покірність чоловікові, якому треба було у всьому підпорядковуватися і слідувати. Після цього хустка стала вважатися ще й символом чистоти, вірності. Його носили заміжні жінки: дівчина в хустці – значить, заміжня, невільна.
Хустка у церковному житті також означає смирення, з якою жінка входить до храму, до Господа Бога. Вона схиляється перед Ним, показує свою віру. Є й практичне пояснення цього звичаю. Жіноче волосся, особливо довге, хоч і красиве, але привертає до себе багато уваги. А самолюбування, гординю треба залишити поза храмом. З тієї ж причини в церкві не вітаються яскравий макіяж або одяг, що викликає.
